ТЕСЛЯМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
архіте́ктор
запозичення з середньолатинської мови;
слат. architector «творець, будівник» походить від гр. αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник»), що складається з ἀρχι- «головний, старший» і τέκτων «будівник, тесля», спорідненого з дінд. tákṣati «теше», псл. tesati, укр. теса́ти, те́сля;
укр. ст. др. архитектонъ, стсл. архитектонъ запозичено безпосередньо з грецької мови;
р. архите́ктор, бр. архітэ́ктар, др. архитектонъ, п. ч. слц. вл. architekt, болг. м. архите́кт, схв. apxùтект(а), слн. arhitékt, стсл. архитектонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архитектонъ
(XVI ст.)
архитекторъ
(XVIII ст.)
архіте́кг
архітектура
( 1627)
архітекту́ра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| архітэ́ктар | білоруська |
| архите́кт | болгарська |
| architekt | верхньолужицька |
| αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник») | грецька |
| tákṣati «теше» | давньоіндійська |
| архитектонъ | давньоруська |
| архитектонъ | давньоруська |
| архите́кт | македонська |
| architekt | польська |
| tesati | праслов’янська |
| apxùтект (а) | сербохорватська |
| architector «творець, будівник» | середньолатинська |
| architekt | словацька |
| arhitékt | словенська |
| архитектонъ | старослов’янська |
| теса́ти | українська |
| архитектонъ | українська |
| architekt | чеська |
| ἀρχι- «головний, старший» | ? |
| τέκτων «будівник, тесля» | ? |
| те́сля | ? |
| архитектонъ | ? |
| архите́ктор | ? |
| архитектонъ | ? |
теса́ти
псл. tesatі «тесати»;
споріднене з лит. tašýti, лтс. tēst «тс.», дінд. tā́ṣṭi, tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує», tákṣā «тесляр», ав. tašaiti «створює», tašan- «різьбяр», перс. tāšītan «теслярувати», гр. τέϰτων «тесляр», τέχνη «мистецтво, ремесло, професія», лат. texо, -ere «ткати, плести; будувати», двн. dehsala «сокира», свн. dehsen «м’яти льон», нвн. Dachs «борсук» (букв. «тесляр»), дісл. þexla «вид сокири», ірл. tāl «теслярська сокира»;
іє. *tekþ- «тесати»;
р. теса́ть, бр. часа́ць, др. тєсати, п. ciosać, ч. tesat, слц. tesat’, вл. ćesać, болг. те́сам, схв. тѐсати, слн. tеsáti, стсл. тєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виті́сувати
доті́сувати
заті́сувати
надті́с
«надтесане місце в колоді»
надті́сувати
на́тіс
«поріз, надріз»
неоте́са
обті́ска
обті́сувати
при́ті́с
«перший брус на підвалині»
приті́сувати
проті́с
«протісування; [половина дерева, розрізаного по довжині]»
тес
теса́к
«теслярська сокира; холодна зброя; [рубака, забіяка]»
теса́ка
«рубака, забіяка»
теса́льник
теса́н
«обтесана колода»
тесани́на
«тесання, витісування»
те́саниця
«гострокутний брус»
те́санка
«тс.»
тесівни́ці
«гладкі скелі»
те́сла
«тесля»
тесликівна
«дочка тесляра»
(теслюкі́вна)] Бі
те́сли́ця
«різець кустарного виробництва; тесло СУМ,О; [дошка, витесана сокирою Бі]»
тесличе́нко
«син тесляра»
(теслюченко)] Бі
те́сличка
«дружина тесляра»
тесло́
теслюва́ти
теслю́к
«учень тесляра»
те́сля
те́сляр
теслярі́вна
тесля́рка
«теслярство»
тесля́рня
тесля́рство
теслярува́ти
теслярчу́к
«підручний тесляра»
те́сник
«тесляр»
тесни́ця
«грубо обтесана дошка Куз; рід сокири з кривим топорищем; рід великого долота Бі»
тесове́ць
«тесовий камінь»
тесу́н
«окремий великий камінь»
тесяр
«тесляр»
тісни́к
«тс.»
тісни́к
«тесля»
у́тес
«сідловина гір Шейк; крутий схил скелі, льоду Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tašaiti «створює» | авестійська |
| tašan- «різьбяр» | авестійська |
| часа́ць | білоруська |
| те́сам | болгарська |
| ćesać | верхньолужицька |
| τέϰτων «тесляр» | грецька |
| τέχνη «мистецтво, ремесло, професія» | грецька |
| dehsala «сокира» | давньоверхньонімецька |
| tā́ṣṭi | давньоіндійська |
| tákṣati «обтісує, обробляє, теслярує» | давньоіндійська |
| tákṣā «тесляр» | давньоіндійська |
| þexla «вид сокири» | давньоісландська |
| тєсати | давньоруська |
| *tekþ- «тесати» | індоєвропейська |
| tāl «теслярська сокира» | ірландська |
| texо | латинська |
| texere «ткати, плести; будувати» | латинська |
| tēst «тс.» | латиська |
| tašýti | литовська |
| Dachs «борсук» (букв. «тесляр») | нововерхньонімецька |
| tāšītan «теслярувати» | перська |
| ciosać | польська |
| tesatі «тесати» | праслов’янська |
| теса́ть | російська |
| тѐсати | сербохорватська |
| dehsen «м’яти льон» | середньоверхньнімецька |
| tesat' | словацька |
| tеsáti | словенська |
| тєсати | старослов’янська |
| tesat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України