ТВАРЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
твар «тварина; обличчя; [вигляд ВеУг, портрет Бі]»
псл. tvаrь «творіння, створіння», пов’язане чергуванням голосних з tvoriti «творити»;
споріднене з лит. tvorà «огорожа», tvérti «обгороджувати»;
р. тварь «тварина, створіння, істота», бр. твар «обличчя, лице», др. тварь «виріб, витвір; предмет; те, що створено, творіння, створіння; світ, всесвіт; вигляд, подоба», п. twarz «обличчя, лице», ч. tvář «щока, обличчя; вигляд, подоба», слц. tvár «обличчя; вигляд», вл. twar «будівля, будова», нл. twaŕ «тс.», болг. твар «тварина, створіння, істота», м. твар «матерія, речовина», схв. тва̑р «тс.; творіння, створіння», слн. tvár «матерія, речовина», стсл. тварь «створення, творіння, створіння; істота; природа, вигляд, подоба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тварина́
(зб.)
твари́на
твари́нник
твари́нництво
твари́нячий
тва́рити
«утворювати, формувати»
тва́рний
«гар-ний, вродливий»
тварни́стий
«широколиций»
тварь
«щока; обличчя»
тва́рьця
«тс.»
тварю́ка
тваря́ка
«тварюка»
тваря́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| твар «обличчя, лице» | білоруська |
| твар «тварина, створіння, істота» | болгарська |
| twar «будівля, будова» | верхньолужицька |
| тварь «виріб, витвір; предмет; те, що створено, творіння, створіння; світ, всесвіт; вигляд, подоба» | давньоруська |
| tvorà «огорожа» | литовська |
| tvérti «обгороджувати» | литовська |
| твар «матерія, речовина» | македонська |
| twaŕ «тс.» | нижньолужицька |
| twarz «обличчя, лице» | польська |
| tvаrь «творіння, створіння» | праслов’янська |
| tvoriti «творити» | праслов’янська |
| тварь «тварина, створіння, істота» | російська |
| тва̑р «тс.; творіння, створіння» | сербохорватська |
| tvár «обличчя; вигляд» | словацька |
| tvár «матерія, речовина» | словенська |
| тварь «створення, творіння, створіння; істота; природа, вигляд, подоба» | старослов’янська |
| tvář «щока, обличчя; вигляд, подоба» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України