ТАНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

тань «відлига ? Г; безодня, бездонна глибина Нед»

пов’язане з та́нути (пор. приказку «Як у тань тане»);
значення «безодня» розвинулось на ґрунті виразу [y тань піти́] «зникнути», букв. «розтанути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

y тань піти́
ста́ти «зникнути» (про гроші, багатство)
танови́ти «робити глибоким»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́нути (пор. приказку «Як у тань тане») українська
y тань піти́ «зникнути» українська

та́ний «дешевий, недорогий»

запозичення з польської мови;
п. tani, [tanny] «тс.» зводиться до *tunjь «тс.» і відповідає укр. [ту́ний] «дешевий, недорогий»;
р. [та́нный] «дешевий», бр. та́нны «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

танина́ «дешевизна»
тани́ти «робити дешевим; дешево давати, дешево продавати»
та́ній
тані́ти «ставати дешевшим, дешевіти»
тані́шати «тс.»
тань (у виразах у т. піти, у т. стати «пропасти, зникнути» -- про гроші, багатство)
та́ньший «дешевший»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́нны «тс.» білоруська
tani польська
tanny «тс.» польська
*tunjь «тс.» польська
та́нный «дешевий» російська
ту́ний «дешевий, недорогий» українська

та́нути

псл. ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом), споріднене з дінд. tṓyam «вода», гр. τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти», дор. τάκω «тс.», лат. tābeo, -ere «танути, розтікатися; розкладатися», ос. t‘ayun «танути, розтавати», вірм. t‘anam «змочую, зволожую», двн. douwen, dewen «танути, розтавати», нвн. tauen, дангл. þāwian, англ. thaw «тс.», дірл. tām «чума», кімр. tawdd «розтоплений»;
іє. *tā- «танути, розтоплюватися»;
р. та́ять, бр. [та́яць], др. таzти, п. tajać, ч. tát, вл. tać, нл. tajaś, болг. та́я, м. таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати», схв. та̏jamu «просочуватися, протікати», слн. tájati se «танути, розтавати», стсл. таaти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відта́лий
відта́ль «відлига»
підта́лий
підта́лина
прота́вка «тс.»
прота́лка «проталина»
прота́лки «відлига»
розтава́чка «розтавання снігу, пора розтавання снігу»
розта́лий
ро́зталь
ро́зтань «розталь»
роста́лина «таловина»
тал «таловина»
та́лий
талина́ «розтала санна дорога»
талови́на́
та́яти
ута́ли(й) (у сполученні [ута́ла вода] «весняна вода»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thaw «тс.» англійська
та́яць білоруська
та́я болгарська
tać верхньолужицька
t'anam «змочую, зволожую» вірменська
þāwian давньоанглійська
douwen давньоверхньонімецька
dewen «танути, розтавати» давньоверхньонімецька
tṓyam «вода» давньоіндійська
tām «чума» давньоірландська
таzти давньоруська
τάκω «тс.» дорійський
*tā- «танути, розтоплюватися» індоєвропейська
tawdd «розтоплений» кімрська
tābeo латинська
tābere «танути, розтікатися; розкладатися» латинська
таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати» македонська
tajaś нижньолужицька
tauen нововерхньонімецька
t'ayun «танути, розтавати» осетинська
tajać польська
ta-ja-ti «танути, розтавати»укр. та́нути -ну- є суфіксом) праслов’янська
та́ять російська
та̏jamu «просочуватися, протікати» сербохорватська
tájati se «танути, розтавати» словенська
таaти «тс.» старослов’янська
та́нути українська
tát чеська
τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти» ?

Ната́лія

лат. Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням»), мотивованого зв’язком з виразом dies natalis «день народження; Різдво» і пов’язаного з nātus «народжений» (ст. gnātus), nascōr (‹ gnascōr) «народжуюсь», gigno «народжую», спорідненими з гр.γίγνομαι «виникаю», дінд. jánati «народжує», jātáḥ «народжений», ав. zāta- «тс.», гал. gnātos «син», gnātha «дочка», дісл. kundr «син», псл. zętü «зять»;
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (сгр. Ναταλία) запозичено з латинської мови;
р. болг. Ната́лия, бр. Ната́лля, Ната́лка, п. Natalia, ч. Natаlie, слц. Natália, схв. Наталиja, слн. Natalija, стсл. Наталига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

На́та
Ната́лка
Ната́ля
Ната́ша
Та́ла
Та́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zāta- «тс.» авестійська
Ната́лля білоруська
Ната́лия болгарська
gnātos «син» галльська
jánati «народжує» давньоіндійська
kundr «син» давньоісландська
Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням») латинська
Natalia польська
zętü «зять» праслов’янська
Ната́лия російська
Наталиja сербохорватська
Natália словацька
Natalija словенська
Наталига старослов’янська
Ната́лка українська
Natаlie чеська
natalis «день народження; Різдво» ?
nātus «народжений» (ст. gnātus) ?
gnascōr «народжуюсь» ?
gigno «народжую» ?
гр.γίγνομαι «виникаю» ?
jātáḥ «народжений» ?
gnātha «дочка» ?

тал «верба п’ятитичинкова, верболіз, Salix pentandra L.» (бот.)

запозичення з тюркських мов;
пор. тат. кирг. каз. чаг. уйг. алт. шор. тал «верба», дтюрк. tal «тс.»;
помилковим є припущення (Uhlenbeck 112; Hofmann 351; Torp 184) про слов’янське походження слова і спорідненість з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма», гр. τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.», лат. tālea «пагін, саджанець», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;
р. тал «верба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нетала «верба розмаринолиста, Salix rosmarinifоlia L.»
та́ла́ «тс.; [верба козяча, Salix caprea L.] Mak»
талажча́ник «верба прутовидна, Salix viminalis L.»
та́ли́на «один кущ талу; багато талу»
та́льник «верба попеляста, Salix cinerea L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тал «верба» алтайська
τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.» грецька
tālī «вид дерева» давньоіндійська
tālaḥ «винна пальма» давньоіндійська
tal «тс.» давньотюркська
тал «верба» казахська
тал «верба» киргизька
tālea «пагін, саджанець» латинська
atólas «отава» литовська
talõkas «дорослий» литовська
тал «верба» російська
тал «верба» татарська
тал «верба» уйгурська
тал «верба» чагатайська
тал «верба» шорська

та́лі «судновий вантажопідіймальний механізм із системи блоків»

гол. talie «талі; кінець (троса)» походить від іт. taglia «поліспаст», що виникло з лат. tālea «прут, кіл; пагін, саджанець», спорідненого з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «витка пальма», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;
через російську мову запозичено з голландської;
р. та́ли, бр. та́лі, п. talia;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тале́вий
таль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́лі білоруська
talie «талі; кінець (троса)» голландська
τα̃λις «доросла дівчина, наречена» грецька
tālī «вид дерева» давньоіндійська
tālaḥ «витка пальма» давньоіндійська
taglia «поліспаст» італійська
tālea «прут, кіл; пагін, саджанець» латинська
atólas «отава» литовська
talõkas «дорослий» литовська
talia польська
та́ли російська

талува́ти «топтати, витоптувати; недбало ставитися, не берегти речей, [натоптувати, щільно укладати, пакувати Шейк]»

тур. аз. тат. кирг. крим.-тат. алт. телеут. шор. тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» споріднене з монг. tala «грабувати»;
запозичення з тюркських мов;
р. [талова́ть] «красти», [иста́ловать] «знищити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пота́ла «з’їдання, знищення»
ста́лувати «попсувати (річ недбалим ставленням)»
сталува́тися «перевтомитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» азербайджанська
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» алтайська
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» киргизька
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» кримсько-татарська
tala «грабувати» монгольська
талова́ть «красти» російська
иста́ловать «знищити» російська
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» татарська
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» телеутський
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» турецька
тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» шорська

та́лька «моток пряжі, ниток; [сіра нитка, що йде на виготовлення невода Берл]»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. та́лька «тс.» пов’язане з та́ли «талі»;
бр. та́лька, п. talka, tala «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́лька білоруська
talka «тс.» польська
tala «тс.» польська
та́лька «тс.» російська
та́ли «талі» російська

Тетя́на (жіноче ім’я)

виводиться (Петровский 207; Спр. личн. имен 524) від лат. Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) або від гр. атт. τάττω «установлюю, визначаю»;
остаточно не вияснено;
р. Татья́на, ст. Татиа́на, бр. Тацця́на, п. Tacjana, ч. Tat’ána, слц. Tatiana, болг. Татя́на, Татия́на, м. Татjана, схв. Тат(и)jана, слн. Tatjana, стсл. Татиaна, Татиaниa;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Та́ня
Та́ся
Та́та
Татіа́на «повелèтельница» (1627)
Татія́на
Татья́на
Татяна (1487)
Та́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
τάττω «установлюю, визначаю» аттічний
Тацця́на білоруська
Татя́на болгарська
Татия́на болгарська
τάττω «установлюю, визначаю» грецька
Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) латинська
Татjана македонська
Tacjana польська
Татья́на російська
Татиа́на (ст.) російська
Тат(и)jана сербохорватська
Tatiana словацька
Tatjana словенська
Татиaна старослов’янська
Татиaниa старослов’янська
Tat'ána чеська

чи́та́вий «великий; порядний; добрий Г, Нед; сильний, здоровий; цілий, непошкоджений; розумний; спритний; докладний; точний; (у виразі чи́тава вісь) корінна вісь Нед»

псл. čitavъ(jь) «цілий, непошкоджений»;
утворене від čitъ «тс.», що зіставляється з лит. kíetas «твердий, жорсткий; тупий; крутий», лтс. ciêts «твердий, жорсткий»;
припущення про зв’язок із псл. čіsti «рахувати, цінувати» (Младенов 686; Mikl. EW 38) менш вірогідне;
р. [чи́тий] «твердий», болг. м. чи́тав «цілий, непошкоджений», схв. чи̏тав, чи̏т «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чи́тав «цілий, непошкоджений» болгарська
ciêts «твердий, жорсткий» латиська
kíetas «твердий, жорсткий; тупий; крутий» литовська
чи́тав «цілий, непошкоджений» македонська
čitavъ(jь) «цілий, непошкоджений» праслов’янська
čіsti «рахувати, цінувати» праслов’янська
чи́тий «твердий» російська
тав сербохорватська
т «тс.» українська
čitъ «тс.» ?

ця́нути «сочитися, крапати»

можливо, як експресивне утворення виникло на базі слів ця́пати [«чвякати»] (див.), та́нути (див.);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ця́пати «чвякати» ?
та́нути ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України