ТАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
так
псл. tako «так», takъ «такий», утворені за допомогою суфікса -ko від займенникової основи ta- (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь), пов’язаної з вказівним займенником tъ «той»;
пор. лит. tóks «такий», [tókias] «тс.», а також (з іншим суфіксом) tālis «тс.»;
р. бр. так, др. тако, такъ, п. ч. слц. вл. tak, нл. tak, tako, полаб. tok, болг. така́, м. така, схв. та̏ко, та̀ко, та̀ко̄, слн. takó, стсл. тако;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відта́к
втакови́тися
«влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
зтак
«так»
неста́к
«не стільки, не так то»
перета́к
підта́качка
«людина, що підтакує»
підта́кувати
потака́йло
потака́ти
потака́ч
«який підтакує»
потако́вник
«тс.»
пота́кувати
«підтакувати»
пота́чка
притакну́ти
«підтакнути, погодитися; присісти»
притакови́ти
«дати притулок, розмістити»
притакови́тися
«статися»
прита́кувати
«підтакувати Г; присідати ВеЗн»
стак
«тс.»
та́кати
та́кач
«який підтверджує, свідчить, підтакує»
такеле́нний
таке́лецький
«такенний»
таке́нний
та́кеньки
та́кечки
такє́
«таки»
таки́
та́ки́й
такі́вський
та́кість
«властивість такого»
такічко
«такечки»
та́ко
«так»
тако́в
«такий»
тако́ви́й
«такий Г, Шейк, такі́сінький, такі́січний, [такі́ський] «таківський Нед; такісінький»
та́ко́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| так | білоруська |
| така́ | болгарська |
| tak | верхньолужицька |
| тако | давньоруська |
| такъ | давньоруська |
| tóks «такий» | литовська |
| tókias «тс.» | литовська |
| tālis «тс.» | литовська |
| така | македонська |
| tak | нижньолужицька |
| tako | нижньолужицька |
| tok | полабська |
| tak | польська |
| tako «так» | праслов’янська |
| takъ «такий» | праслов’янська |
| -ko (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь) | праслов’янська |
| tъ «той» | праслов’янська |
| togo | праслов’янська |
| tomu | праслов’янська |
| tomь | праслов’янська |
| ta- | праслов’янська |
| *tō- | праслов’янська |
| так | російська |
| та̏ко | сербохорватська |
| та̀ко | сербохорватська |
| та̀ко̄ | сербохорватська |
| tak | словацька |
| takó | словенська |
| тако | старослов’янська |
| tak | чеська |
та́хкати
звуконаслідувальне утворення, паралельне до та́кати, тата́кати;
р. та́кать «такати; тахкати», бр. та́хкаць «стукати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́хкаць «стукати» | білоруська |
| та́кать «такати; тахкати» | російська |
| та́кати | українська |
| тата́кати | українська |
тока́й «сорт угорського вина»
уг. tokaji «тс.» походить від назви міста Tokaj і гори, на схилах якої вирощуються особливі сорти винограду;
запозичено з угорської мови;
р. болг. тока́й, бр. така́й, п. ч. слц. tokaj, схв. токája;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тока́йське
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| така́й | білоруська |
| тока́й | болгарська |
| tokaj | польська |
| тока́й | російська |
| токája | сербохорватська |
| tokaj | словацька |
| tokaji «тс.» | угорська |
| Tokaj | угорська |
| tokaj | чеська |
тока́та (музична п’єса)
іт. toccata «п’єса в швидкому темпі» пов’язане з дієсловом toccare «доторкатися; грати (на клавішах)», що походить від пізньолат. *toccāre‹*tuccāre «штовхати, бити» звуконаслідувального характеру;
запозичення з італійської мови;
р. токка́та, бр. така́та, п. слц. toccata, ч. toccata, tokáta, болг. тока́та, схв. токата, слн. toccáta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| така́та | білоруська |
| тока́та | болгарська |
| toccata «п’єса в швидкому темпі» | італійська |
| toccare «доторкатися; грати (на клавішах)» | італійська |
| *toccāre «штовхати, бити» | пізньолатинська |
| *tuccāre | пізньолатинська |
| toccata | польська |
| токка́та | російська |
| токата | сербохорватська |
| toccata | словацька |
| toccáta | словенська |
| toccata | чеська |
| tokáta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України