СЬОРБАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сьо́рба́ти
псл. *sьr̥b-/sъr̥b-/serb-;
споріднене з лит. sur̃bti «сьорбати», srė˜bti, sruõbti, лтс. surbt, strèbt, свн. sürpfeln «тс.», алб. gjerp «сьорбаю», gjerbe «крапля», вірм. arbi «я пив», arb «пиятика», сірл. srub «морда, рило», лат. sorbeo, -ēre «сьорбати», гр. ῥοφέω «сьорбаю»;
іє. *sr̥bh-/serbh-/srebh- «сьорбати» звуконаслідувального походження;
р. [серба́ть], бр. сёрбаць, др. сєрєбати, п. [sorbać, siorbać, siarbać], ст. sarbać, serbać, ч. střebati, слц. strebat’, вл. srěbać, нл. srjebaś, болг. съ́рбам, м. срба, слн. srébati, [sŕbati], стсл. сръбати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
се́рбавиця
«рідкий бульйон, рідка страва»
се́рбанка
«тс.»
се́рбати
се́рбнути
«сьорбати, сьорбнути»
сьорб
сьо́рбанка
«бовтанка, бурда»
сьорбну́ти
сьорбону́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gjerp «сьорбаю» | албанська |
| сёрбаць | білоруська |
| съ́рбам | болгарська |
| srěbać | верхньолужицька |
| arbi «я пив» | вірменська |
| ῥοφέω «сьорбаю» | грецька |
| сєрєбати | давньоруська |
| *sr̥bh-/serbh-/srebh- «сьорбати» | індоєвропейська |
| sorbeo | латинська |
| surbt | латиська |
| sur̃bti «сьорбати» | литовська |
| срба | македонська |
| srjebaś | нижньолужицька |
| sorbać | польська |
| siorbać | польська |
| siarbać | польська |
| *s | праслов’янська |
| серба́ть | російська |
| sürpfeln «тс.» | середньоверхньнімецька |
| srub «морда, рило» | середньоірландська |
| strebat' | словацька |
| srébati | словенська |
| сръбати | старослов’янська |
| sŕbati | українська |
| střebati | чеська |
| srė˜bti | ? |
| sruõbti | ? |
| strèbt | ? |
| gjerbe «крапля» | ? |
| arb «пиятика» | ? |
| -ēre «сьорбати» | ? |
| sarbać | ? |
| serbać | ? |
усирбува́те «дотримуватись узвичаєних норм, традицій (у їжі)»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із сьо́рба́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сьо́рба́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України