СЬОМА — ЕТИМОЛОГІЯ

сім

псл. sedmь, похідне від порядкового числівника sedmъ «сьомий», що зводиться до іє. *septm̥ «сім»;
споріднене з лит. septynì, лтс. septiņi, дінд. saptá, гр. ἑπτά, лат. septem, дірл. secht, гот. sibun, нвн. sieben;
р. др. семь, бр. сем, п. siedem, ч. sedm, слц. sedem, вл. sedm, sydom, нл. sedym, полаб. sidĕm, болг. се́дем, се́дъм, м. седум, схв. се̏дам, слн. sédem, стсл. сεдмь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

семера́кий «семиразовий; у сім разів; усемеро»
семери́к «предмет із семи однакових частин; сім пар волів; вид сита»
семери́ця «семерик; семеро»
семери́чний
се́мерко
семерни́й
семерня́ «семеро»
се́меро
се́мий «сьомий» (Ме)
семина́ «одна сьома»
семира́кий «різнорідний»
семи́ця «тиждень; септима (муз.)»
семи́шник «монета в 2 коп.»
семі́рка «полотно, ткане в сім пасом; [сімка (у картах) Бі]»
семі́рко «семеро»
сіма́к «семилітка (про людей і тварин); монета в 7 коп. асигнаціями або 2 коп. сріблом»
сімача́ «недоношена семимісячна дитина»
сімер(н)ики́ «семиріжні вила»
сі́мка «цифра числа 7; гральна карта із сімома вічками»
сьома́к «семилітка (про людей і тварин); недоношена семимісячна дитина; (іст.) монета у 7 копійок»
сьома́ка «сімка (в картах)»
сьомачка
сьо́мий
сьо́мка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сем білоруська
се́дем болгарська
sedm верхньолужицька
sydom верхньолужицька
sibun готська
ἑπτά грецька
saptá давньоіндійська
secht давньоірландська
семь давньоруська
*septm̥ «сім» індоєвропейська
septem латинська
septiņi латиська
septynì литовська
седум македонська
sedym нижньолужицька
sieben нововерхньонімецька
sidĕm полабська
siedem польська
sedmь праслов’янська
семь російська
дам сербохорватська
sedem словацька
sédem словенська
сεдмь старослов’янська
се́дъм українська
sedm чеська
sedmъ «сьомий» ?

седми́ця «тиждень» (заст.)

запозичення із церковнослов’янської мови;
цсл. седмица, як і болг. м. діал. се́дмица, схв. сèдмица, є, очевидно, калькою гр. ἑβδομάς«сім, сімка, тиждень», похідного від ἑπτά «сім», утвореною від числівника седмь, якому відповідає укр. сім;
р. заст. седми́ца, др. седмица;
Фонетичні та словотвірні варіанти

седми́ «сім раз»
седми́нонька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́дмица болгарська
ἑβδομάς «сім, сімка, тиждень» грецька
ἑπτά «сім» грецька
седмица давньоруська
се́дмица македонська
седми́ца російська
сèдмица сербохорватська
сім українська
седмица церковнослов’янська
седмь церковнослов’янська

сема́ш «одинарник європейський, Frientalis europaea L. Нед; братки, Viola tricolor L. Куз» (бот.)

похідне утворення від числівника сім (семи);
назва зумовлена тим, що квітка одинарника має найчастіше сім пелюсток;
на братки назва перенесена, очевидно, за зовнішньою подібністю;
р. седми́чник «одинарник», бр. семачо́к, [седмачо́к], п. siódmaczek, ч. sedmikvítek, слц. sedmokvietok «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
семачо́к білоруська
седмачо́к білоруська
siódmaczek польська
седми́чник «одинарник» російська
sedmokvietok «тс.» словацька
сім (семи) українська
sedmikvítek чеська

семерни́к «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» (бот.)

похідне утворення від се́меро, сім;
назва пов’язана, очевидно, з кількістю стебел, що звичайно виростають з одного кореня;
пор. іншу назву вовчого тіла [сім паличок];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́меро українська
сім українська

семижильник «подорожник великий, Plantago major L.» (бот.)

складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника жи́ла;
назва зумовлена, очевидно, тим, що на листках подорожника чітко виділяється декілька (3–9) жилок;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сім (семи́) українська

семиколінка «рдесник блискучий, Potamogeton lucens L.» (бот.)

складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника колі́но;
назва зумовлена, очевидно, звичайною кількістю вузлів на стеблі цього виду рдесника;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сім (семи́) українська

семисильник «золототисячник, Erythraea centaurium Pers.; ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.» (бот.)

складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника си́ла;
назва пов’язана з лікувальними властивостями цих рослин (пор. дев’ятисил під дев’яси́л);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сім (семи́) українська
си́ла українська

семиурі́ка (вид рослини)

складне утворення з основ числівника сім (семи́) і, очевидно, іменника уро́ки «пристріт»;
точніша етимологія неможлива через неясність значення;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сім (семи́) українська
уро́ки «пристріт» українська

септе́т «твір для 7 голосів або інструментів; ансамбль із 7 виконавців» (муз.)

запозичення з німецької мови;
н. Septétt, як і англ. septet(te), утворено від лат. septem «сім», спорідненого з дінд. saptá, лит. septynì, псл. sedmь «тс.», укр. сім, за аналогією до Duétt «дует», Quartétt «квартет»;
р. болг. септе́т, бр. септэ́т, п. вл. septet, ч. слц. septeto, схв. сèптет, слн. septét;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
septet(te) англійська
септэ́т білоруська
септе́т болгарська
septet верхньолужицька
saptá давньоіндійська
septem «сім» латинська
septynì литовська
Septétt німецька
Duétt «дует» німецька
Quartétt «квартет» німецька
septet польська
sedmь «тс.» праслов’янська
септе́т російська
сèптет сербохорватська
septeto словацька
septét словенська
сім українська
septeto чеська

симирня́ «дуже велика сім’я; ватага»

очевидно, первісне *семерня, похідне від се́меро, сім (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*семерня українська
се́меро українська
сім українська

симни́ця «велика сім’я»

неясне;
може бути зіставлене із сім’я́, [сем’я́] і з сім (пор. симирня́);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сім'я́ українська
сем'я́ (пор. симирня́). українська
сім українська
симирня́ українська

сом «Silurus L.» (іхт.)

псл. somъ;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сом білоруська
сом болгарська
ϰαμασήν «якась риба» грецька
*k῀omos індоєвропейська
salmō латинська
sams «тс.» латиська
šãmas литовська
сом македонська
som нижньолужицька
sum польська
somъ праслов’янська
сом російська
м сербохорватська
sumec словацька
sа̏m словенська
sumec чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.