СХИБЛЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́би́ти «допускати хиби в чому-небудь; помилятися СУМ, Нед; бракувати, не вистачати О»

псл. xybiti «помилятися», співвідносне з хиба́ти «хитати», семантичний розвиток: «хитатися, вагатися» →→«бути непевним, сумніватися» → «помилятися» (Matzenauer LF 8, 8)

Фонетичні та словотвірні варіанти

непохи́бний
несхи́бний
перехи́би́ти
похиба
по́хибка
похи́бний
прохи́ба
схи́ба «хиба»
схи́бити
схи́блений
схибну́ти(ся)
ухи́би́ти
хи́ба
хибля́ти «промахуватися, не влучати»
хи́бний
хибну́ти
хибува́ти «бракувати, не вистачати»
хибч «вада»
хи́бча «хиба»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
xybiti «помилятися» праслов’янська
хиба́ти «хитати» ?
розвиток: «хитатися, вагатися» ?


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України