СХИБЛЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́би́ти «допускати хиби в чому-небудь; помилятися СУМ, Нед; бракувати, не вистачати О»

псл. xybiti «помилятися», співвідносне з хиба́ти «хитати», семантичний розвиток: «хитатися, вагатися» →→«бути непевним, сумніватися» → «помилятися» (Matzenauer LF 8, 8);
бр. хі́біць «допускати прорахунки, помилятися; боятися когось, розгублюватися перед ким-небудь», п. chybiać, chybić «хибити», ч. chyba «сумнів», chybiti «зробити помилку», chybovati, слц. chyba «помилка», chybit’ «помилятися», вл. khibić «бути винним», нл. chyba «недолік; сумнів», chybnuś «бути відсутнім; відпадати», слн. híba «недолік, дефект», híbati «ганити, гудити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

непохи́бний
несхи́бний
перехи́би́ти
похиба
по́хибка
похи́бний
прохи́ба
схи́ба «хиба»
схи́бити
схи́блений
схибну́ти(ся)
ухи́би́ти
хи́ба
хибля́ти «промахуватися, не влучати»
хи́бний
хибну́ти
хибува́ти «бракувати, не вистачати»
хибч «вада»
хи́бча «хиба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́біць «допускати прорахунки, помилятися; боятися когось, розгублюватися перед ким-небудь» білоруська
khibić «бути винним» верхньолужицька
chyba «недолік; сумнів»«бути відсутнім; відпадати» нижньолужицька
chybnuś «недолік; сумнів»«бути відсутнім; відпадати» нижньолужицька
chybiać «хибити» польська
chybić «хибити» польська
xybiti «помилятися» праслов’янська
chyba «помилка»«помилятися» словацька
chybit' «помилка»«помилятися» словацька
híba «недолік, дефект»«ганити, гудити» словенська
híbati «недолік, дефект»«ганити, гудити» словенська
chyba «сумнів»«зробити помилку» чеська
chybiti «сумнів»«зробити помилку» чеська
chybovati «сумнів»«зробити помилку» чеська
хиба́ти «хитати» ?
розвиток: «хитатися, вагатися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.