СУ- — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

су- (іменниковий префікс, що означає зв’язок, з’єднання або неповноту, в давніх іменних утвореннях типу суві́й, су́в’язь, сугі́р’я, су́глинок, сугло́б, су́голосний, су́горб, сузі́р’я, су́кровиця, суми́рний, супе́рник, су́пісок, супря́га, сусі́д, сусі́к, суста́в, су́тінь, су́тки, суту́жний, сутя́га, суя́гна і под.)

псл. sǫ- (‹ іє. *sōn-), пов’язане з дієслівними префіксами sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-), укр. з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування), з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності);
споріднене з прус. san- «з-», sen- «з», лит. sán- «су-, з-», sąṛ́- «тс.», ст. sa- «з-», sù-, лтс. suo-, sa-, дінд. sam «з», sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне»), sa- (‹ іє. *sm̥- «один»), ав. ham «з», ham- «з-», ha- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμου̃, ἅμα «тс.», ἁ- «з-», ἀ-, ὀ- «тс.», лат. semel «один раз, раз; одразу; разом»;
іє. *so-, *sōn-, *som-, *sem-, *sm̥-;
р. бр. др. болг. м. схв. су-, п. są-, ч. sou-, ст. sú-, слц. su-, sú-, вл. нл. su-, полаб. sǫ-, слн. sа̏-, стсл. сѫ-, зрідка соу-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ham «з» авестійська
су- білоруська
су- болгарська
su- верхньолужицька
ὁμου̃ грецька
sam «з» давньоіндійська
sam- «разом» давньоісландська
су- давньоруська
*so- індоєвропейська
semel «один раз, раз; одразу; разом» латинська
suo- латиська
sán- «су-, з-» литовська
су- македонська
su- нижньолужицька
sǫ- полабська
są- польська
sǫ- (‹ іє. *sōn-) праслов’янська
san- «з-» прусська
су- російська
су- сербохорватська
su- словацька
sú- словацька
sа̏- словенська
сѫ- старослов’янська
з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування) українська
зрідка соу- українська
sou- чеська
sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-) ?
з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності) ?
sen- «з» ?
sąṛ́- «тс.» ?
sa- «з-» ?
sù- ?
sa- ?
sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне») ?
sa- (‹ іє. *sm̥- «один») ?
ham- «з-» ?
ha- «тс.» ?
ἅμα «тс.» ?
ἁ- «з-» ?
ἀ- ?
ὀ- «тс.» ?
*sōn- ?
*som- ?
*sem- ?
*sm̥- ?
sú- ?

спів- (перша частина складних слів типу співа́втор, співбе́сіда, співвідно́сини, співдру́жність, співзву́чний, співіснува́ння, співробі́тник, співуча́сник, співчува́ти; має значення «об’єднаний, сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь», букв. «наполовину з, пополам з»)

результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- «половина»;
з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- «разом, спільно, сукупно», спорідненого з др. съ, съ- «тс.», укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
съ давньоруська
съ- «тс.» давньоруська
су- (на позначення зв’язку, з’єднання) давньоруська
со- «разом, спільно, сукупно» російська
с- (з-) українська
пів- «половина» українська
з українська
зо (із значенням спільності) українська
су- «тс.» українська

суві́йка «рід одноклітинних тварин, що живуть у воді, ряду круговійчастих інфузорій, Vorticella Ehr.» (зоол.)

назва, утворена з префікса су- та основи вій- (вой-), пов’язаної з ви́ти «звивати»;
сувійки мають прикріплювальну стеблинку, яка може скорочуватися, згортаючись;
р. суво́йка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суво́йка «тс.» російська
су- (вой-) ?
вій- (вой-) ?
ви́ти «звивати» ?

сугово́ра «розмова Г; серйозне зауваження Нед»

похідне утворення від говори́ти, ускладнене префіксом су- (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сугові́рка (зменш.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
говори́ти ?
су- ?

су́голов «межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка»

похідне утворення від голова́ з префіксом су-;
означало межову смугу, на якій тяглова худоба стикається головами під час оранки;
п. [sugłówek] «польова стежка, межа» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́волок «край»
су́голова «польова дорога»
су́голо́вок
су́голоки «межа»
су́ловка «польова дорога, що відділяє одні гони від других»
сулу́вка «стежка»
сулу́ка «дорога між полями; межа між нивами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sugłówek «польова стежка, межа» (з укр.?) польська
голова́ ?
су- ?

су́голов «частина вуздечки, що надівається на голову коня»

похідне утворення від голова́, ускладнене префіксом су- (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́голов'є «вудила»
су́голов'я «тс.»
суголо́вок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голова́ ?
су- ?

сукле́нь «клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)

похідне утворення від клен, ускладнене префіксом су-, паралельне до [па́клен, паклень] «тс.» (з префіксом па-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

суклен
суклійть
су́клінь
су́кліть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
клен ?
су- ?
па́клен «тс.» (з префіксом па-) ?
паклень «тс.» (з префіксом па-) ?

суря́дний

утворене за допомогою префікса су- від ряд;
очевидно, калька лат. coōrdinātus (з со- «су-» і ōrdinātus «розміщений в ряд»; ōrdō «ряд; порядок»), пор. англ. co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний»;
при сурядному зв’язку всі компоненти стоять в одному ряді (за важливістю, якістю тощо);
ч. souřadný «сурядний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний» англійська
coōrdinātus (з со- «су-» і ōrdinātus «розміщений в ряд»; ōrdō «ряд; порядок») латинська
souřadný «сурядний» чеська
су- ?
ряд ?
co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний» ?

су́сілком «масою, юрбою»

не зовсім ясне;
можливо, утворене за допомогою префікса су- від село́ (букв. «усім селом»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су- (букв. «усім селом»). ?
село́ (букв. «усім селом»). ?

суслі́н «бабка, п’ятка (купка снопів)»

запозичення з російської мови;
р. сусло́н «тс.» складається з префікса су- «су-» і основи дієслова [слони́ть] «притуляти» (снопи ставляться сторч і притуляються один до одного);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сусло́н «тс.» російська
су- «су-» ?
слони́ть «притуляти» (снопи ставляться сторч і притуляються один до одного) ?

су́тінь

похідні утворення з префіксом су- (із значенням неповноти) від основ тінь (псл. těnь) і -тон- (псл. ton-), пов’язаної з tęti (‹ *tenti) «затягати»;
пов’язання з псл. tonǫti «тонути» (Німчук 34) викликає сумнів;
бр. суто́нне «сутінки», суто́нець «сутеніти», схв. су́тон «сутінки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сотоні́ти «сутеніти»
стину́тися «сутеніти»
сутени́на «сутінки»
сутені́ти
су́тінки
су́тінок
сутоня́є «сутеніє»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суто́нне «сутінки» білоруська
tonǫti «тонути» праслов’янська
су́тон «сутінки» сербохорватська
суто́нець «сутеніти» українська
су- (із значенням неповноти)(псл. těnь)(псл. ton-) ?
*tenti «затягати» ?

суту́лий

похідне утворення з префіксом су- від основи тул- (тули́тися);
р. суту́лый, бр. суту́лы, п. sutułowaty «сутулуватий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суту́ла «той, що сутулиться»
суту́лити
суту́луватий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суту́лы білоруська
sutułowaty «сутулуватий» польська
суту́лый російська
су- (тули́тися) ?
тул- (тули́тися) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.