СУ- — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
су- (іменниковий префікс, що означає зв’язок, з’єднання або неповноту, в давніх іменних утвореннях типу суві́й, су́в’язь, сугі́р’я, су́глинок, сугло́б, су́голосний, су́горб, сузі́р’я, су́кровиця, суми́рний, супе́рник, су́пісок, супря́га, сусі́д, сусі́к, суста́в, су́тінь, су́тки, суту́жний, сутя́га, суя́гна і под.)
псл. sǫ- (‹ іє. *sōn-), пов’язане з дієслівними префіксами sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-), укр. з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування), з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності);
споріднене з прус. san- «з-», sen- «з», лит. sán- «су-, з-», sąṛ́- «тс.», ст. sa- «з-», sù-, лтс. suo-, sa-, дінд. sam «з», sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне»), sa- (‹ іє. *sm̥- «один»), ав. ham «з», ham- «з-», ha- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμου̃, ἅμα «тс.», ἁ- «з-», ἀ-, ὀ- «тс.», лат. semel «один раз, раз; одразу; разом»;
іє. *so-, *sōn-, *som-, *sem-, *sm̥-;
р. бр. др. болг. м. схв. су-, п. są-, ч. sou-, ст. sú-, слц. su-, sú-, вл. нл. su-, полаб. sǫ-, слн. sа̏-, стсл. сѫ-, зрідка соу-;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ham «з» | авестійська |
| су- | білоруська |
| су- | болгарська |
| su- | верхньолужицька |
| ὁμου̃ | грецька |
| sam «з» | давньоіндійська |
| sam- «разом» | давньоісландська |
| су- | давньоруська |
| *so- | індоєвропейська |
| semel «один раз, раз; одразу; разом» | латинська |
| suo- | латиська |
| sán- «су-, з-» | литовська |
| су- | македонська |
| su- | нижньолужицька |
| sǫ- | полабська |
| są- | польська |
| sǫ- (‹ іє. *sōn-) | праслов’янська |
| san- «з-» | прусська |
| су- | російська |
| су- | сербохорватська |
| su- | словацька |
| sú- | словацька |
| sа̏- | словенська |
| сѫ- | старослов’янська |
| з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування) | українська |
| зрідка соу- | українська |
| sou- | чеська |
| sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-) | ? |
| з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності) | ? |
| sen- «з» | ? |
| sąṛ́- «тс.» | ? |
| sa- «з-» | ? |
| sù- | ? |
| sa- | ? |
| sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне») | ? |
| sa- (‹ іє. *sm̥- «один») | ? |
| ham- «з-» | ? |
| ha- «тс.» | ? |
| ἅμα «тс.» | ? |
| ἁ- «з-» | ? |
| ἀ- | ? |
| ὀ- «тс.» | ? |
| *sōn- | ? |
| *som- | ? |
| *sem- | ? |
| *sm̥- | ? |
| sú- | ? |
спів- (перша частина складних слів типу співа́втор, співбе́сіда, співвідно́сини, співдру́жність, співзву́чний, співіснува́ння, співробі́тник, співуча́сник, співчува́ти; має значення «об’єднаний, сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь», букв. «наполовину з, пополам з»)
результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- «половина»;
з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- «разом, спільно, сукупно», спорідненого з др. съ, съ- «тс.», укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| съ | давньоруська |
| съ- «тс.» | давньоруська |
| су- (на позначення зв’язку, з’єднання) | давньоруська |
| со- «разом, спільно, сукупно» | російська |
| с- (з-) | українська |
| пів- «половина» | українська |
| з | українська |
| зо (із значенням спільності) | українська |
| су- «тс.» | українська |
суві́йка «рід одноклітинних тварин, що живуть у воді, ряду круговійчастих інфузорій, Vorticella Ehr.» (зоол.)
назва, утворена з префікса су- та основи вій- (вой-), пов’язаної з ви́ти «звивати»;
сувійки мають прикріплювальну стеблинку, яка може скорочуватися, згортаючись;
р. суво́йка «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суво́йка «тс.» | російська |
| су- (вой-) | ? |
| вій- (вой-) | ? |
| ви́ти «звивати» | ? |
сугово́ра «розмова Г; серйозне зауваження Нед»
похідне утворення від говори́ти, ускладнене префіксом су- (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сугові́рка
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| говори́ти | ? |
| су- | ? |
су́голов «межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка»
похідне утворення від голова́ з префіксом су-;
означало межову смугу, на якій тяглова худоба стикається головами під час оранки;
п. [sugłówek] «польова стежка, межа» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́волок
«край»
су́голова
«польова дорога»
су́голо́вок
су́голоки
«межа»
су́ловка
«польова дорога, що відділяє одні гони від других»
сулу́вка
«стежка»
сулу́ка
«дорога між полями; межа між нивами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sugłówek «польова стежка, межа» (з укр.?) | польська |
| голова́ | ? |
| су- | ? |
су́голов «частина вуздечки, що надівається на голову коня»
похідне утворення від голова́, ускладнене префіксом су- (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́голов'є
«вудила»
су́голов'я
«тс.»
суголо́вок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| голова́ | ? |
| су- | ? |
сукле́нь «клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)
похідне утворення від клен, ускладнене префіксом су-, паралельне до [па́клен, паклень] «тс.» (з префіксом па-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
суклен
суклійть
су́клінь
су́кліть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клен | ? |
| су- | ? |
| па́клен «тс.» (з префіксом па-) | ? |
| паклень «тс.» (з префіксом па-) | ? |
суря́дний
утворене за допомогою префікса су- від ряд;
очевидно, калька лат. coōrdinātus (з со- «су-» і ōrdinātus «розміщений в ряд»; ōrdō «ряд; порядок»), пор. англ. co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний»;
при сурядному зв’язку всі компоненти стоять в одному ряді (за важливістю, якістю тощо);
ч. souřadný «сурядний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний» | англійська |
| coōrdinātus (з со- «су-» і ōrdinātus «розміщений в ряд»; ōrdō «ряд; порядок») | латинська |
| souřadný «сурядний» | чеська |
| су- | ? |
| ряд | ? |
| co-ordinate «одного розряду, однаковий; сурядний» | ? |
су́сілком «масою, юрбою»
не зовсім ясне;
можливо, утворене за допомогою префікса су- від село́ (букв. «усім селом»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су- (букв. «усім селом»). | ? |
| село́ (букв. «усім селом»). | ? |
суслі́н «бабка, п’ятка (купка снопів)»
запозичення з російської мови;
р. сусло́н «тс.» складається з префікса су- «су-» і основи дієслова [слони́ть] «притуляти» (снопи ставляться сторч і притуляються один до одного);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сусло́н «тс.» | російська |
| су- «су-» | ? |
| слони́ть «притуляти» (снопи ставляться сторч і притуляються один до одного) | ? |
су́тінь
похідні утворення з префіксом су- (із значенням неповноти) від основ тінь (псл. těnь) і -тон- (псл. ton-), пов’язаної з tęti (‹ *tenti) «затягати»;
пов’язання з псл. tonǫti «тонути» (Німчук 34) викликає сумнів;
бр. суто́нне «сутінки», суто́нець «сутеніти», схв. су́тон «сутінки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сотоні́ти
«сутеніти»
стину́тися
«сутеніти»
сутени́на
«сутінки»
сутені́ти
су́тінки
су́тінок
сутоня́є
«сутеніє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суто́нне «сутінки» | білоруська |
| tonǫti «тонути» | праслов’янська |
| су́тон «сутінки» | сербохорватська |
| суто́нець «сутеніти» | українська |
| су- (із значенням неповноти)(псл. těnь)(псл. ton-) | ? |
| *tenti «затягати» | ? |
суту́лий
похідне утворення з префіксом су- від основи тул- (тули́тися);
р. суту́лый, бр. суту́лы, п. sutułowaty «сутулуватий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суту́ла
«той, що сутулиться»
суту́лити
суту́луватий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суту́лы | білоруська |
| sutułowaty «сутулуватий» | польська |
| суту́лый | російська |
| су- (тули́тися) | ? |
| тул- (тули́тися) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України