СУТУЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́ги́й «дуже натягнений; щільно наповнений, надутий; [високий, повний, огрядний (про людину); великий та товстий (про дерево) О; міцний, суворий; впертий; сильний, витривалий Нед; повільний, терплячий Нед]»

псл. tǫgъ(jь) «сильний, міцний, упертий», пов’язане чергуванням голосних з *tęgti «тягти», tǫga «туга»;
споріднене з лит. stangùs (stángus) «тугий; впертий», tingùs «лінивий», stìnkti «тужавіти, скипатися (про молоко, кров)», дісл. þungr «важкий, твердий», ос. а́ітындзын «протягувати», вірм. t‘andzǝr «густий», ав. ϑang- «тягти; натягати (лук)»;
р. туго́й, бр. тугі́, п. tęgi «твердий; міцний; мужній; вправний; тугий, густий», ч. tuhý «жорсткий; твердий; жорстокий; впертий, завзятий», слц. tuhý «твердий, міцний», вл. tuhi «жорсткий, твердий; впертий», слн. tóg «тугий, жорсткий, міцний», стсл. тѫгъ, тѫгыи «твердий, міцний, нестримний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

впотужни́ти «зміцнити; додати сили»
затужа́вілий
надпоту́жний
нату́га «фізичне напруження; [напруга, зусилля]»
на́тугом «напружено, натягнено»
нату́гою «із зусиллям»
натужа́ти «гнати коня понад його сили»
нату́жений
натужжи́тися «натужитися»
нату́жити
нату́жний
нату́жувати «напружувати; [натягати]»
натузі́ «напружено»
обнату́жити
оту́га «напруга, напруженість»
поту́га «зусилля; міць; (заст.) військо; [підтримка, утіха; біда, нещастя; влада; воля, потурання О]»
поту́гува́ти «мучитися від потуг (під час родів); [напружуватися; переносити надзвичайні страждання Нед]»
поту́женє «зміцнення, посилення»
потужи́ти «зміцнити»
поту́жний
поту́жник «союзник, помічник Г; володар Нед»
поту́жність
поту́жні́ти «ставати потужним, потужнішим»
приту́жина «жердина по краю солом’яного даху, що притискає солому»
приту́жити «зміцнити жердинами солом’яний дах або віз зі снопами»
приту́жний «дуже важкий, обтяжливий»
притю́жина «тс.»
притю́жити «тс.»
споту́женє «зміцнення»
сту́га «плетена коробка з лози, обмазана глиною; коробка з лубу Нед»
сту́га «туго; тугіше» (присл.)
стуга́віти «стужавіти»
стуге́нька «тс.»
сту́гнути «затвердіти»
стужа́вілий
стужі́ти «стужавіти»
суту́га «турбота; труднощі; [гнітюча бідність Нед; мотузка з лози Нед]»
суту́гуватий «жорсткий, тугуватий»
суту́ж «утруднення, скрутне становище»
суту́жний
суту́жно «важко»
сутя́жно «тс.»
ту́га́ «напруга, напруженість, натяжка, енергія»
ту́гати «тужавіти»
туге́нький
туге́сенький
тугі́сінький
тугі́шати
тугі́ший
ту́гнути «наливатися; тужавіти (про колос)»
тугува́тий
ту́гшати «тугішати; тужавіти»
ту́гший «тугіший»
тужа́вий
тужа́віти
ту́житися
тужі́ти «тужавіти»
употужи́тися «зміцнитися»
употу́жнити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ϑang- «тягти; натягати (лук)» авестійська
тугі́ білоруська
tuhi «жорсткий, твердий; впертий» верхньолужицька
t'andzǝr «густий» вірменська
þungr «важкий, твердий» давньоісландська
stangùs «тугий; впертий» (stángus) литовська
tingùs «лінивий» литовська
stìnkti «тужавіти, скипатися (про молоко, кров)» литовська
stángus литовська
а́ітындзын «протягувати» осетинська
tęgi «твердий; міцний; мужній; вправний; тугий, густий» польська
tǫgъ(jь) «сильний, міцний, упертий» праслов’янська
*tęgti «тягти» праслов’янська
tǫga «туга» праслов’янська
туго́й російська
tuhý «твердий, міцний» словацька
tóg «тугий, жорсткий, міцний» словенська
тѫгъ старослов’янська
тѫгыи «твердий, міцний, нестримний» старослов’янська
tuhý «жорсткий; твердий; жорстокий; впертий, завзятий» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.