СУСІДЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ

сусі́д

псл. sǫsědъ «який сидить поруч», що складається з префікса sǫ- «су-» і основи sěd- (sěděti) «сидіти»;
пор. дінд. saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя», ав. maiδyōišad- «який сидить посередині», лит. viensė˜dis «однодворець, хуторянин»;
р. сосе́д, [сусе́д], бр. сусе́д, др. сусѣдъ, съсѣдъ, п. sąsiad, ч. soused, слц. нл. sused, вл. susod, болг. съсе́д, м. сосед, схв. су̏сед, су́сед, слн. sôsed, стсл. сѫсѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підсусід «сусід»
підсусі́ддя «перебування підсусідком; (зб.) підсусідки»
підсусі́джуватися
підсусі́ди́тися
підсусі́док «безземельний селянин, що живе в чужому будинку»
присусі́дити
присусі́дитися
пудсу́сид «квартирант»
сусі́да
сусі́дин
сусі́дити
сусі́дитися «присусіджуватися»
сусі́диха «тс.»
сусі́ди́ця «сусідка»
сусі́дній
сусі́дство
сусі́дува́ти
сусі́дчин
сусі́дщина «сусідство»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maiδyōišad- «який сидить посередині» авестійська
сусе́д білоруська
съсе́д болгарська
susod верхньолужицька
saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя» давньоіндійська
сусѣдъ давньоруська
viensė˜dis «однодворець, хуторянин» литовська
сосед македонська
sused нижньолужицька
sąsiad польська
sǫsědъ «який сидить поруч» праслов’янська
сосе́д російська
сед сербохорватська
sused словацька
sôsed словенська
сѫсѣдъ старослов’янська
сусе́д українська
съсѣдъ українська
су́сед українська
soused чеська
sǫ- «су-» ?
sěd- «сидіти» (sěděti) ?
saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.