СУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

сур «сміття»

запозичене з білоруської мови;
бр. [сур] є результатом фонетичної видозміни р. сор «тс.», пов’язаного чергуванням голосних із серу́, сра́ти;
п. [sur] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сур білоруська
sur «тс.» польська
сор «тс.» російська
серу́ ?
сра́ти ?

ціп «ручне знаряддя для молотьби»

псл. сěръ «ціп»;
припускається спорідненість із гр. σϰίπων «палиця, патериця», лат. scīpiō «тс.», гот. skip «судно, корабель», лат. scindō «розрізую, розриваю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «розколює» (Младенов AfSlPh 36, 117–118; Uhlenbeck PBrB 27, 131);
виводиться також від стсл. цѣпити, з яким споріднені ч. čepiti «щипати», укр. щепи́ти (Brückner 58; Machek ESJČ 83; Holub–Kop. 84; Holub–Lyer 112);
пов’язання з лат. cippus «колона, стовп» (Sławski I 56) непереконливе;
р. болг. м. цеп, бр. цэп, др. цѣпъ, п. ч. слц. сер, вл. суру (мн.), нл. серу, полаб. сероі «тс.», схв. це̑п, слн. серес;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цепов'є́ «ціпилно»
ціпи́вно
ціпи́лно
ціпи́ло «тс.»
ціпи́льна «тс.»
ціпи́льно
ціпи́на «тс.»
ціпо́к
ціпува́ти «молотити ціпом»
ціпу́га «велика палиця»
ціпу́н
ціпу́ра
ціпу́х «тс.»
цѣпъ
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цэп білоруська
цеп болгарська
суру (мн.) верхньолужицька
skip «судно, корабель» готська
σϰίπων «палиця, патериця» грецька
σχίζω «тс.» грецька
chinátti «розколює» давньоіндійська
цѣпъ давньоруська
scīpiō «тс.» латинська
scindō «розрізую, розриваю» латинська
cippus «колона, стовп» латинська
цеп македонська
серу нижньолужицька
сероі «тс.» полабська
сер польська
сěръ «ціп» праслов’янська
цеп російська
п сербохорватська
сер словацька
серес словенська
цѣпити старослов’янська
щепи́ти українська
čepiti «щипати» чеська
сер чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.