СУМБУР — ЕТИМОЛОГІЯ

сумбу́р «безладдя; нісенітниця»

задовільної етимології не має;
виводиться з тур.-тат. чулбур// чылбыр «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось», башк. сулбур// сылбыр «тс.» (Корш ИОРЯС 1903, 40; Дмитриев 562);
припускається виникнення з *субур унаслідок контамінації з сумя́тица, сумато́ха (Черных ІІ 218);
р. сумбу́р, [сомбу́л, сунбу́р, сунду́р], бр. сумбу́р «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сумбу́рний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сулбур «тс.» башкирська
сылбыр «тс.» башкирська
сумбу́р «тс.» білоруська
сумбу́р російська
сомбу́л українська
сунбу́р українська
сунду́р українська
чулбур «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось» ?
чылбыр «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось» ?
*субур ?
сумя́тица ?
сумато́ха ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України