СУБІР — ЕТИМОЛОГІЯ

бір «сосновий ліс»

псл. borъ «сосна; сосновий ліс» від того самого кореня іє. *bher-/bhor-, що й борода́;
споріднене з дісл. bǫrr «дерево», дангл. bearu «ліс», двн. baro «тс.»;
зближується також (Persson Beitr. 993) з слн. brìn, brìna «яловець, сосна» або (Walter Slavia 36, 260–262) з герм. *fоrhu «сосна»;
допускався (Brückner 36) зв’язок з псл. bara «болото»;
висловлювалась безпідставна думка (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;
р. бр. бор, др. боръ (бъръ) «сосна; сосновий ліс», п. вл. bór «бір», ч. bor «ліс», слц. bôr «сосна; сосновий ліс», нл. bór «сосна», болг. м. бор, схв. бȏр, слн. bȏr, bóra «тс.», стсл. бориѥ «сосна», борь «сосновий ліс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бірни́к «дрібний сосновий ліс, сосновий гай»
боравиха
боржни́к «білий гриб»
борове́ць «сосновий жук, довгоносик»
борови́к «[житель бору]; білий гриб, Boletus edulİs Bull. Mak»
борови́на «бір; трясовина»
борови́ця «бір»
боровни́ця «тс.»
борушки́ «шишки»
боря́к «лісок»
су́бір «мішаний ліс (сосна з дубом або ялиною)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бор білоруська
бор болгарська
bór «бір» верхньолужицька
*fоrhu «сосна» германські
bearu «ліс» давньоанглійська
baro «тс.» давньоверхньонімецька
bǫrr «дерево» давньоісландська
боръ «сосна; сосновий ліс» (бъръ) давньоруська
*bher-/bhor- індоєвропейська
бор македонська
bór «сосна» нижньолужицька
bór «бір» польська
borъ «сосна; сосновий ліс» праслов’янська
bara «болото» праслов’янська
бор російська
бȏр сербохорватська
bôr «сосна; сосновий ліс» словацька
brìn словенська
bȏr «тс.» словенська
bóra «тс.» словенська
бориѥ «сосна» старослов’янська
борь «сосновий ліс» українська
bor «ліс» чеська
brìna «яловець, сосна» ?

собо́р «збір, збори; церковні збори; синод; головна чи велика церква (будівля)»

запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. съборъ «зібрання; рада; збори духовенства; богослужіння», утворене з префікса съ- «з» і основи бор-, пов’язаної з бьрати «брати», є калькою гр. συναγωγή «збори; сход, громада», пов’язаного з дієсловом συνάγεω зводити, зносити», утвореним з префікса συν «з-» і дієслова ἄγειν «вести»;
р. собо́р, бр. сабо́р, др. съборъ «собор, зібрання», п. sobór «зібрання вищого духовенства; головна церква» (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

собі́р «собор, зібрання»
собо́рець «маленька церква; збори священиків і всього причту для сповіді»
собо́рище «собор, зібрання»
собо́рний «пов’язаний із собором; об’єднаний, неподільний»
собо́рність
собо́рування «обряд помазання тяжкохворого»
собо́рува́ти «здійснювати обряд соборування»
соборя́нин «священнослужитель соборної церкви»
субі́р «тс.»
субо́р «собор»
суборовий «соборний» (церк.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сабо́р білоруська
συναγωγή «збори; сход, громада» грецька
съборъ «собор, зібрання» давньоруська
sobór «зібрання вищого духовенства; головна церква»рос.) польська
собо́р російська
съборъ «зібрання; рада; збори духовенства; богослужіння» старослов’янська
съ- «з» ?
бор- ?
бьрати «брати» ?
συν «з-» ?
ἄγειν «вести» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України