СТІННА — ЕТИМОЛОГІЯ

стіна́

псл. stěna «стіна»;
споріднене з гот. stains «камінь», двн. свн. stein, днн. дфриз. stēn, дангл. stān, дісл. steinn «тс.» та більш віддаленими гр. στίαστĩον «кремінь», лат. stīria «крижана бурулька», дінд. styā́yate «застигає, твердіє»;
іє. *stāi-/ stei-/stī˘-/stoi- «тверднути, стискати»;
реконструкція іє. *stēgsna і зіставлення з псл. stogъ «стіг», гр. στέγω «покриваю», лат. tego, лит. stė˜gu «тс.» (Откупщиков 232–238) недостатньо переконливі;
р. болг. стена́, бр. сцяна́, др. стѣна, п. ściana, ч. stěnа, слц. stena, вл. нл. sćěna, м. стена, схв. стиjèна, слн. sténa, стсл. стѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засті́нок «катівня»
насті́нний
о́стінок «крута скеля, бік гори»
пере́стінка «перегородка»
пере́стінок «тс.»
підсті́нок «нижня частина стіни»
постіні́ти «збліднути»
пристін «крутий берег річки»
присті́нний
при́сті́нок «невисока перегородка; [одвірок Нед]»
про́сті́нок
сті́нка «стіна; [лісок над кручею]»
стінки́ «рибальські сітки, натягнуті поперек річки»
стінкови́й «придатний для мурування стін» (камінь)
стінни́й
стінні́вка
стінови́й «тс.»
стінови́тий «добре обмурований»
стінува́тий «вертикальний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцяна́ білоруська
стена́ болгарська
sćěna верхньолужицька
stains «камінь» готська
στία «кремінь» грецька
στĩον грецька
στέγω «покриваю» грецька
stān давньоанглійська
stein давньоверхньонімецька
styā́yate «застигає, твердіє» давньоіндійська
steinn «тс.» давньоісландська
stēn давньонижньонімецька
стѣна давньоруська
stēn давньофризька
*stāi- / stei- / stī˘- / stoi- «тверднути, стискати» індоєвропейська
*stēgsna індоєвропейська
stīria «крижана бурулька» латинська
tego латинська
stė˜gu «тс.» литовська
стена македонська
sćěna нижньолужицька
ściana польська
stěna «стіна» праслов’янська
stogъ «стіг» праслов’янська
стена́ російська
стиjèна сербохорватська
stein середньоверхньнімецька
stena словацька
sténa словенська
стѣна старослов’янська
stěnа чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.