СТІНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стіна́

псл. stěna «стіна»;
споріднене з гот. stains «камінь», двн. свн. stein, днн. дфриз. stēn, дангл. stān, дісл. steinn «тс.» та більш віддаленими гр. στίαστĩον «кремінь», лат. stīria «крижана бурулька», дінд. styā́yate «застигає, твердіє»;
іє. *stāi-/ stei-/stī˘-/stoi- «тверднути, стискати»;
реконструкція іє. *stēgsna і зіставлення з псл. stogъ «стіг», гр. στέγω «покриваю», лат. tego, лит. stė˜gu «тс.» (Откупщиков 232–238) недостатньо переконливі;
р. болг. стена́, бр. сцяна́, др. стѣна, п. ściana, ч. stěnа, слц. stena, вл. нл. sćěna, м. стена, схв. стиjèна, слн. sténa, стсл. стѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засті́нок «катівня»
насті́нний
о́стінок «крута скеля, бік гори»
пере́стінка «перегородка»
пере́стінок «тс.»
підсті́нок «нижня частина стіни»
постіні́ти «збліднути»
пристін «крутий берег річки»
присті́нний
при́сті́нок «невисока перегородка; [одвірок Нед]»
про́сті́нок
сті́нка «стіна; [лісок над кручею]»
стінки́ «рибальські сітки, натягнуті поперек річки»
стінкови́й «придатний для мурування стін» (камінь)
стінни́й
стінні́вка
стінови́й «тс.»
стінови́тий «добре обмурований»
стінува́тий «вертикальний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцяна́ білоруська
стена́ болгарська
sćěna верхньолужицька
stains «камінь» готська
στία «кремінь» грецька
στĩον грецька
στέγω «покриваю» грецька
stān давньоанглійська
stein давньоверхньонімецька
styā́yate «застигає, твердіє» давньоіндійська
steinn «тс.» давньоісландська
stēn давньонижньонімецька
стѣна давньоруська
stēn давньофризька
*stāi- / stei- / stī˘- / stoi- «тверднути, стискати» індоєвропейська
*stēgsna індоєвропейська
stīria «крижана бурулька» латинська
tego латинська
stė˜gu «тс.» литовська
стена македонська
sćěna нижньолужицька
ściana польська
stěna «стіна» праслов’янська
stogъ «стіг» праслов’янська
стена́ російська
стиjèна сербохорватська
stein середньоверхньнімецька
stena словацька
sténa словенська
стѣна старослов’янська
stěnа чеська


буршти́н «янтар»

запозичено з німецької мови, мабуть, через польську;
нн. bornstēn, нвн. Bérnstein «тс.» складається з основ дієслова bernen, нижньонімецького варіанта до brennen «горіти, полум’яніти», спорідненого з brauen «варити», braten «смажити», і іменника stēn «(дорогоцінний) камінь», спорідненого з нвн. Stein «камінь», англ. stone «тс.», псл. stena, укр. стіна;
бр. Буршты́н, п. bursztyn, [busztyn, bersztyn], схв. burstin, burštin, burčan;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бру́штин «тс.»
бу́рштини «намисто з бурштину»
буршти́нка «мундштук з янтаря»
бурштинъ (1679)
бурштынъ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stone «тс.» англійська
Буршты́н білоруська
bornstēn нижньонімецька
Bérnstein «тс.» нововерхньонімецька
Stein «камінь» нововерхньонімецька
bursztyn польська
stena праслов’янська
burstin сербохорватська
burštin сербохорватська
burčan сербохорватська
стіна українська
busztyn українська
bersztyn українська
brennen «горіти, полум’яніти» ?
brauen «варити» ?
braten «смажити» ?
stēn «(дорогоцінний) камінь» ?

опості́н «стіна в стіну, по другий бік стіни, поруч; біля стіни, під стіною»

утворене з прийменників о і по та іменника стіна́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

опості́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о ?
по ?
стіна́ ?

сі́ни

псл. sěnь;
споріднене з лтс. sejs «тінь», дінд. chāyā́ «тінь, блиск», перс. sāya «тінь, захист», гр. σϰιᾱʹ «тінь», σϰηνή «намет», σϰιερός «тінистий»;
іє. *sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī-;
може бути пов’язане з тінь, стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-);
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 543) з гр. ϰτοίνᾱ «оселя»;
р. се́ни, бр. се́нцы, др. сѣни, п. sień, [sieni], ч. síň «зал», ст. sieň «сіни, зал», слц. sieň «тс.», болг. ся́нка «тінь», м. сеница «альтанка; (заст.) намет», схв. се̏ница «альтанка», се̑нка «тінь», слн. sénca «тінь», стсл. сѣнь «тінь; намет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засі́нок «загорода в сінях»
пере́дсінок
підсі́ння «ґанок з піддашком; [рундук для продажу товарів]»
при́сінець «присінки»
присіне́шний «належний до присінків»
присіне́шня «передпокій»
при́сі́нки
присі́ння «присінки»
при́сі́нок
сіне́шній
сі́нки
сінни́й «сінешній»
сі́нній
сіняни́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́нцы білоруська
ся́нка «тінь» болгарська
σϰιᾱʹ «тінь» грецька
ϰτοίνᾱ «оселя» грецька
chāyā́ «тінь, блиск» давньоіндійська
сѣни давньоруська
*sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī- індоєвропейська
sejs «тінь» латиська
сеница «альтанка; (заст.) намет» македонська
sāya «тінь, захист» перська
sień польська
sěnь праслов’янська
се́ни російська
ница «альтанка» сербохорватська
sieň «тс.» словацька
sénca «тінь» словенська
сѣнь «тінь; намет» старослов’янська
sieni українська
нка «тінь» українська
síň «зал» чеська
σϰηνή «намет» ?
σϰιερός «тінистий» ?
тінь ?
стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-) ?
sieň «сіни, зал» ?

стеари́н

запозичення з французької мови;
фр. stéarine утворене французьким хіміком М.Е. Шеврелем (1786–1889) від гр. στέᾱρ (‹*στᾱι̯-αρ) «сало, жир», пов’язаного з στα στĩον «кремінь», στίλη «крапля», спорідненими з дінд. styā́yatē «загусає, твердіє», ав. stā-, stāy- «грудка; купа», гот. stains «камінь», дісл. steinn, двн. stein, нвн. Stein «тс.», псл. stěna «стіна», укр. стіна́;
р. болг. м. стеари́н, бр. стэары́н, п. stearyna, ч. stearín, stearin, слц. слн. stearín, вл. stearin, схв. стеа̀рӣн;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stā- авестійська
stāy- «грудка; купа» авестійська
стэары́н білоруська
стеари́н болгарська
stearin верхньолужицька
stains «камінь» готська
στέᾱρ «сало, жир» (‹*στᾱι̯-αρ) грецька
στίλη «крапля» грецька
*στᾱι̯-αρ грецька
στīˊα грецька
στĩον грецька
stein давньоверхньонімецька
styā́yatē «загусає, твердіє» давньоіндійська
steinn давньоісландська
стеари́н македонська
Stein «тс.» нововерхньонімецька
stearyna польська
stěna «стіна» праслов’янська
стеари́н російська
стеа̀рӣн сербохорватська
stearín словацька
stearín словенська
стіна́ українська
stéarine французька
stearín чеська
stearin чеська

стільни́к «лист, утворюваний бджолами й осами з воскових чашечок»

неясне;
може бути пов’язане з щіли́на, ці́ли́й, стіл, стели́ти і стіна́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спі́льни́к
стални́к
сте́льник
сті́нни́к
сто́льник
щільни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щіли́на українська
ці́ли́й українська
стіл українська
стели́ти українська
стіна́ українська

сті́нка «15 ліктів полотна; складова частина пряжі, нитка Нед»

похідне утворення від стіна́;
назва зумовлена тим, що довжину основи приміряли до висоти стіни в хаті;
р. [стена́] «четверта частина основи для полотна (8 аршинів)», бр. [сцяна́] «міра довжини основи для ткання і полотна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцяна́ «міра довжини основи для ткання і полотна» білоруська
стена́ «четверта частина основи для полотна (8 аршинів)» російська
стіна́ українська

сті́нниця «настінниця, Parietaria L.» (бот.)

похідне утворення від стіна́, калька наукової назви лат. parietaria, похідної від pariēs, -etis «стіна», parietārius «стінний, який росте на стінах»;
р. стенни́ца (рідк.), посте́нница «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насті́нниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
parietaria латинська
-etis «стіна» латинська
parietārius «стінний, який росте на стінах» латинська
pariēs латинська
стенни́ца (рідк.) російська
посте́нница «тс.» російська
стіна́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.