СТУЛИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

тули́ти

псл. tuliti «притискати, тулити, всовувати, ховати; приборкувати; заспокоювати»;
єдиної етимології не має;
найбільш вірогідним є виведення від tulъ «сагайдак» (з початковим значенням «притулок, вмістилище»), зіставлюваного з гр. σωλήν (гр. σ- з початкового tu̯-) «канава, жолоб», дінд. tū́ṇaḥ «сагайдак», tūṇavaḥ «флейта»;
пов’язувалося також з вірм. t‘oyl «дозвіл; м’який» (Meillet Études 420), далі з лит. túnoti «залишатися в тому самому стані; сидіти навпочіпки», лтс. taũṇât «кутати» (Mühl.–Endz. IV 138);
мало переконливе пов’язання (Schuster-Šewc 1557) з вл. studły «прохолодний, теплуватий, холодний», studnyć «охолоджувати; ставати холодним»;
р. [тули́ть] «ховати, приховувати, закривати», бр. тулі́ць «приховувати», тулі́цца «приязно ставитися; тулитися, линути», п. tulić «заспокоювати», zatulić «закрити», ч. tuliti se «тулитися, притискатися», слц. túlit’ sа «тс.», вл. tuleć «притискати; гнути», tulić «тс.», нл. tuliś «гнути; ховати», болг. ту́ля «ховати; прикривати; затикати», м. тули «тс.», схв. ту́лити «гасити; тупити», слн. túliti se «стискати, притискати», pritúliti se «пригнутися», р.-цсл. затулити «ховати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безприту́ла «безпритульник»
безприту́льний
безприту́льник
відту́лина «отвір, діра»
відтули́ти
втули́ти «всунути»
вту́лка
вту́лчастий
зату́ла «предмет, яким що-небудь затуляють, закривають; [заслінка Ме; відлога у верхньому одязі; каптур, капюшон; захист, прикриття]»
затули́ти
зату́лка «рід черевоногих молюсків, які мають раковину з кришечкою, що зовсім затуляє устя» (зоол.)
за́тулка «заслінка коло печі»
зату́лок «оздоблення кожуха по борту смушком»
зату́льщина «мито з котла на винокурні»
неприту́льний «якого не можна притулити»
несту́ла «невміла людина, ні до чого не здатна»
обту́ла «огорожа»
обтули́ти «щільно обкутати»
при́ту́л «(техн.) з’єднання дерев’яних брусків торцями; [притулок]»
приту́ла «прибудова; [сарай під одним дахом з хатою; пічна ніша Нед; заслінка Ме]»
приту́лисько «притулок»
притули́ти
притуло́виско «пристанище»
приту́лок «місце, де можна перебути якийсь час; право на проживання іноземним громадянам; [затишне місце; помешкання та утримання О; пристанище]»
розтули́ти(ся)
стул «матня»
стуле́ник «пиріг без начинки»
сту́лень «тс.; [оберемок Нед]»
сту́линь «нерішучий, несміливий»
стули́тися «сховатися»
сту́лка
стулча́стий
туле́ник «різновид книша»
тули́тися
ту́лькати «тулити, обнімати»
уприту́л
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тулі́ць «приховувати» білоруська
тулі́цца «приязно ставитися; тулитися, линути» білоруська
ту́ля «ховати; прикривати; затикати» болгарська
studły «прохолодний, теплуватий, холодний» верхньолужицька
studnyć «охолоджувати; ставати холодним» верхньолужицька
tuleć «притискати; гнути»«тс.» верхньолужицька
tulić «притискати; гнути»«тс.» верхньолужицька
t'oyl «дозвіл; м’який» вірменська
σωλήν «канава, жолоб» (гр. σ- з початкового tu̯-) грецька
tū́ṇaḥ «сагайдак» давньоіндійська
tūṇavaḥ «флейта» давньоіндійська
taũṇât «кутати» латиська
túnoti «залишатися в тому самому стані; сидіти навпочіпки» литовська
тули «тс.» македонська
tuliś «гнути; ховати» нижньолужицька
tulić «заспокоювати»«закрити» польська
zatulić «заспокоювати»«закрити» польська
tuliti «притискати, тулити, всовувати, ховати; приборкувати; заспокоювати» праслов’янська
tulъ «сагайдак» (з початковим значенням «притулок, вмістилище») праслов’янська
тули́ть «ховати, приховувати, закривати» російська
затулити «ховати» русько-церковнослов’янська
ту́лити «гасити; тупити» сербохорватська
túlit' sа «тс.» словацька
túliti se «стискати, притискати»«пригнутися» словенська
pritúliti se «стискати, притискати»«пригнутися» словенська
tuliti se «тулитися, притискатися» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.