СТУБЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, псл. stubla, stublь «зруб криниці»;

споріднене з дісл. stubbr «стовбур дерева», stubbi «пень», свн. stubbe «тс.», гр. στύπος «палиця, стебло»;

ч. ст. stbel «джерело, криниця», болг. сту́бел «джерело з водопійною колодою; [пусте дерево; зруб криниці]», схв. сту̀блина «видовбана колода», [stubao (stubal)] «дуплиста колода, яка вкладається в землю, звідки слабо тече вода, для зручності черпання», слн. [stúblo] «трубка з цілісного стовбура дерева», с.-цсл. стубль «джерело»;

не зовсім ясне;

зіставляється з схв. [stи̏ga] «видовбана всередині колода; посудина з пустої колоди» і виводиться від іє. *(s)teug- «колода, стовбур» (Меркулова Этимология 1983, 66–67);

може бути й результатом видозміни назви [сту́бла] «грузьке болото», зближеної з основою назви річки Сту́гна;