СТРАНА — ЕТИМОЛОГІЯ

сто́ро́на́

псл. *storna «сторона», пов’язане чергуванням кореневих голосних з основою ster-/stьr- (*pro-sterti «простерти», 1 ос. одн. pro-stьrǫ);
споріднене з лтс. stara «смуга», лит. strãja «стійло, вистелене соломою», дінд. stṛṇā́ti (stṛṇṓti) «сипле, обсипає, укриває», stṛtáḥ (stīrṇáḥ) «розстелений», stárīman- (с. р.) «розстилання, насипання», гр. στόρνῡμι «обсипаю, розстеляю», στέρνον «груди; площина», лат. sternere «сипати, стелити», двн. stirna «лоб, чоло», свн. stirne, снн. sterne, франк. stёrnn «тс.», дірл. sernim «розширюю, розстилаю», кімр. sarn «бруківка, настил»;
іє. *ster-/stor-/str-n- «розширяти; розстилати; розстилатися, простиратися»;
р. сторона́, бр. старана́, др. сторона, п. вл. нл. strona, ч. слц. strana, полаб. starnă, болг. страна́, м. схв. стра́на, слн. strán, стсл. страна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́дсторонь «осторонь»
за́сторонка «засік»
засторо́нок
насторо́нський «сторонський»
одсторо́нь «осторонь»
о́сторонь
пере́сторона «ряд будинків»
перестороні́ти «перейти на інший бік, в інший табір»
посторони́тися
посторо́нний «сторонні́й»
по́сторонь «осторонь»
при́сторона «бічне приміщення»
присторо́нно «партійно»
розсторо́нитися «розширитися»
сторі́нка
стороне́ць «обхідна дорога»
сторони́ти(ся)
сторо́нка «бокова скринька»
сторо́нний «з навколишньої місцевості»
сторо́нник «прибічник»
сторонни́чий «партійний»
сторо́нній
сто́ронній «чужий»
сторо́нність «партійність»
сторо́нок «клуня»
стороно́ю
сторо́нський
сторо́нщина «чужина»
усторо́нний «віддалений»
у́сторонок «віддалене, безлюдне місце»
у́сторонь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
старана́ білоруська
страна́ болгарська
strona верхньолужицька
στόρνῡμι «обсипаю, розстеляю» грецька
στέρνον «груди; площина» грецька
stirna «лоб, чоло» давньоверхньонімецька
stṛṇā́ti «сипле, обсипає, укриває» (stṛṇṓti) давньоіндійська
stárīman- «розстилання, насипання» (с. р.) давньоіндійська
stṛṇṓti давньоіндійська
stṛtáḥ давньоіндійська
stīrṇáḥ давньоіндійська
sernim «розширюю, розстилаю» давньоірландська
сторона давньоруська
*ster-/stor-/str-n- «розширяти; розстилати; розстилатися, простиратися» індоєвропейська
sarn «бруківка, настил» кімрська
sternere «сипати, стелити» латинська
stara «смуга» латиська
strãja «стійло, вистелене соломою» литовська
стра́на македонська
strona нижньолужицька
starnă полабська
strona польська
*storna «сторона» праслов’янська
ster-/stьr- (*pro-sterti «простерти», 1 ос. одн. pro-stьrǫ) праслов’янська
*pro-sterti праслов’янська
pro-stьrǫ праслов’янська
сторона́ російська
стра́на сербохорватська
stirne середньоверхньнімецька
sterne середньонижньонімецька
strana словацька
strán словенська
страна старослов’янська
stёrnn «тс.» франкська
strana чеська

стра́нник «богомолець, який мандрує по святих місцях, прочанин; мандрівник, подорожній»

запозичення з церковнослов’янської мо-ви;
цсл. стсл. страньникъ, похідне від страна «сторона», є закономірним відповідником др. стороньникъ (стороникъ) «подорожній», похідного від сторона;
р. стра́нник, др. страньникъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стра́нний «мандрівник, подорожній»
стра́нни́ця «прочанка, мандрівниця»
стра́нній «тс.»
страння́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стороньникъ «подорожній» (стороникъ) давньоруська
сторона давньоруська
стороникъ давньоруська
страньникъ давньоруська
стра́нник російська
страньникъ старослов’янська
страна старослов’янська
страньникъ церковнослов’янська
страна «сторона» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України