СТОРОЖИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стерегти́

псл. *stergti/sterkti «стерегти», пов’язане чергуванням голосних із *storžь «сторож»;
загальноприйнятої етимології не має;
розглядається як результат контамінації основ, представлених лит. sérgėti «стерегти», sárgas «сторож», лтс. sar̂gs «тс.», sar̂gât «охороняти», прус. absergīsnan (зн. в.) «оборона, охорона», but-sargs «економ», і гр. στέργω «люблю», ἔστοργα (перфект) (Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.–Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319);
зближується також тільки з балтійськими формами (Torbiörnsson LM II 66; Trautmann 257–258; Apr. Sprachd. 315; Solmsen AfSlPh 24, 577; Machek ESJČ 587);
пояснюється як результат контамінації основ іє. *serg- (лит. sérgėti) i *(s)teg-, представленої гр. στέγω «покриваю, захищаю», дінд. sthágati «вкриває, обкутує», лат. tegere (Hujer LF 41, 430–431; Noha ZfSlPh 5, 212; Holub–Lyer 455);
пов’язується з хет. ištark- «захворіти» (Трубачев ВСЯ ІІІ 125);
р. стере́чь, сто́рож, бр. сцерагчы́, сто́раж, др. стеречи, сторожь, п. strzec, stróż, ч. stříci, stráž, слц. striehnut’, stráž, вл. [strěc], stróža, болг. стра́жа, страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stréči, strážа, стсл. стрѣшти, стражь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

достеречи́ «устерегти; помітити»
застерегти́
застере́жений
застере́ження
застере́жливий
застере́жний
засторо́га
насторо́га
насторо́жений
насторожи́ти
насторо́жі
остеречи́ «застерегти»
осторо́га
перестерегти́
пересторо́га
пересторо́жливий
стереже́ний «обережний»
стережува́ти «сторожити, стерегти»
стеречи́
сторо́га «сторожа»
сто́рож
сторо́жа́
сторожа́ти «тс.»
стороже́нко «син сторожа»
сторожи́к «перше крило у пері птаха»
сторожи́льня «сторожова будка»
сторожи́ти
сторожи́ха
сторожи́ця «сука»
сторожі́вка «тс.; сторожова башта, вишка для спостереження»
сторожі́вна «дочка сторожа» (розм.)
сторожі́вня «тс.»
сторожі́вство «виконання обов’язків сторожа; (зб.) сторожі»
сто́ро́жка «приміщення для сторожа або військових вартових; [намет ЛЖит; курінь Л; заколесник]»
сторо́жки́й
сто́рожко
сторо́жник «сторож»
сторожове́ «платня доглядальниці»
сторожови́й
сторожови́к «сторожовий катер, човен»
сторожо́вка «курінь на полі для сторожа»
сторожо́вня «сторожка, сторожова будка»
сторожо́вщина «плата, податок за сторожування»
сторожо́к «пристрій, який приводить у дію механізм пастки; [найвища частина керма на рибальському човні Дз; у водяному млині кожний з двох стовпчиків, за якими рухається заставка]»
сторожува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцерагчы́ білоруська
сто́раж білоруська
стра́жа болгарська
страж болгарська
strěc верхньолужицька
stróža верхньолужицька
στέργω «люблю» грецька
ἔστοργα (перфект)(Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.--Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319) грецька
στέγω «покриваю, захищаю» грецька
sthágati «вкриває, обкутує» давньоіндійська
стеречи давньоруська
сторожь давньоруська
*serg- (лит. sérgėti) індоєвропейська
*(s)teg- індоєвропейська
tegere латинська
sar̂gs «тс.» латиська
sar̂gât «охороняти» латиська
sérgėti «стерегти» литовська
sárgas «сторож» литовська
sérgėti литовська
стража македонська
strzec польська
stróż польська
*stergti / sterkti «стерегти» праслов’янська
*storžь «сторож» праслов’янська
absergīsnan «оборона, охорона» (зн. в.) прусська
but-sargs «економ» прусська
стере́чь російська
сто́рож російська
стра̑жа сербохорватська
striehnut' словацька
stráž словацька
stréči словенська
strážа словенська
стрѣшти старослов’янська
стражь старослов’янська
ištark- «захворіти» хетська
stříci чеська
stráž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.