СТОЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

стіл

псл. stolъ;
загальноприйнятої етимології не має;
зближується з лит. stãlas «стіл», pastõlai (мн.) «підмостки», прус. stalis (зн. в. stallan), stallit «стояти», гот. stōls «стілець, престол», двн. stuol (нвн. Stuhl «стілець»), дангл. stōl, дісл. stōll «тс.» і, далі, з псл. *stati *stojǫ) «стояти», іє. *st(h)ā- «тс., ставити» (Brückner 517; Machek ESJČ 590; Младенов 610; Общ. лексика 247–254; Rozwadowski BSL 1925/2, 118; MPKJ 2,253; Trautmann 284; Fraenkel 893; Būga RR II 602; Torp 488; Walde–Hofm. I 818; Pokorny 1007);
пов’язується також з псл. stьlati (steljǫ) «розстилати», іє. *st(h)el- (Цыганенко 454–455; Sławski JP 38/3, 229; Skok III 331–332; Mikl. EW 320; Meillet Études 420; Vondrák I 471; Uhlenbeck 346);
р. бр. болг. м. стол, др. столъ, п. stół, ч. stůl, ст. stól, слц. stôl, вл. нл. stоł, схв. сто̑, слн. stа̏l, стсл. столъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

cтілни́ця
засті́лля «місце за столом»
засті́льний
засто́льний
засто́льня «їдальня»
насті́льний
насті́льник «скатерка»
насто́льний
на́стольник «тс.»
підстелина «спід стола»
підсті́лля «основа стола»
підсто́лини «тс.»
при́стілок «допоміжний стіл»
стіле́ць
стільни́к «скатерка»
стільни́ця «кухонна дошка, кришка стола»
сті́льчик
столе́ць «стілець»
столе́чний «столичний»
столе́шний «який знаходиться біля стола»
столе́шник «міняйло»
столи́вка «шухляда в столі»
сто́лик
сто́ли́на «тс. Нед, ДзАтл II; спід стола у формі скрині О»
сто́ли́нє «ніжки стола»
столи́ни
сто́линня «тс.»
столи́ця
столи́чний
столі́вка «рушник, який стелять поверх скатерки»
столівни́к «тс.»
столо́ва́
столове́ «плата за харчування»
столо́ви́й
столо́вина «шухляда»
столо́вка «тс.»
столовни́к «той, хто харчується в кого-небудь за плату» (заст.)
сто́льний «столичний»
сто́льник «придворний, що прислужував за князівським столом» (іст.)
стольни́ця «стільниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стол білоруська
стол болгарська
stоł верхньолужицька
stōls «стілець, престол» готська
stōl давньоанглійська
stuol (нвн. Stuhl «стілець») давньоверхньонімецька
stōll «тс.» давньоісландська
столъ давньоруська
*st(h)ā- «тс., ставити» індоєвропейська
*st(h)el- індоєвропейська
stãlas «стіл» литовська
pastõlai мн. литовська
стол македонська
stоł нижньолужицька
Stuhl нововерхньонімецька
stół польська
stolъ праслов’янська
*stati «стояти» праслов’янська
*stojǫ праслов’янська
stьlati «розстилати» (steljǫ) праслов’янська
stalis (зн. в. stallan) прусська
stallit «стояти» прусська
стол російська
сто̑ сербохорватська
stôl словацька
stòl словенська
столъ старослов’янська
stůl чеська
stól чеська


стільни́к «лист, утворюваний бджолами й осами з воскових чашечок»

неясне;
може бути пов’язане з щіли́на, ці́ли́й, стіл, стели́ти і стіна́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спі́льни́к
стални́к
сте́льник
сті́нни́к
сто́льник
щільни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щіли́на українська
ці́ли́й українська
стіл українська
стели́ти українська
стіна́ українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.