СТАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ста́вка «орган верховного головнокомандування на чолі з головнокомандуючим, штаб головнокомандуючого» (військ.)

р. ста́вка «тс.; (іст.) похідний намет, який ставили для старшого воєначальника» пов’язане з дієсловом ста́вить «розташовувати, ставити», якому відповідає укр. ста́вити «тс.»;
запозичення з російської мови;
бр. ста́ўка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́ўка «тс.» білоруська
ста́вка «тс.; (іст.) похідний намет, який ставили для старшого воєначальника» російська
ста́вить «розташовувати, ставити» російська
ста́вити «тс.» українська

ста́вити

псл. staviti (stavěti), каузатив до stati «стати»;
споріднене з лит. stovėˊti «стояти», лтс. stãvêt, гот. stōjan «направляти», дангл. stōwian «утримувати», двн. свн. stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати», снн. снідерл. гол. stouwen «загачувати, затримувати», нвн. stauen «тс.», англ. stow «прибирати, складати», гр. στῡˊω«піднімаю нагору», σταυρός «кілок», лат. -staurāre (у словах restaurāre «відновлювати», īnstaurāre «тс., поновлювати, повторювати; влаштовувати, робити»), що зводяться до каузатива іє. *stāu- (*sthāu-, *sthū-, *stū-), пов’язаного з *stā- (*sthā-) «стояти, знаходитися, перебувати; стати»;
р. ста́вить, бр. ста́віць, стаўля́ць, др. ставити, п. вл. stawić, ч. staviti, слц. stavit’, нл. stawiś, stawjaś, полаб. stóvĕt, болг. ста́вя, м. стави, става, схв. ста̏вити, слн. stáviti, стсл. ставити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

cmа́ва «постава»
безпідста́вний
виста́ва
ви́ставка
виставни́й
відста́вка
відставни́й
відставни́к
вста́вка
вставни́й
доста́вка
за́став «застава»
заста́ва
за́става «пастка на звіра»
заста́вити
заста́вити
за́ста́вка
заставля́ти
заставна́ (юр.)
заста́вни́й
заста́вник
заставни́чий (у виразі з. у́ряд «ломбард»)
за́ставні «віконниці»
заста́вщик «митник, що стояв на проїзних дорогах, на пограниччі»
заставщи́на «застава»
зіста́вити
надста́вка
наста́в «влада»
на́став «настанова»
на́ставка «надставка»
наставля́ти
наста́вник
наста́вництво
наста́вничий «наставницький»
обста́ва «обстановка»
обста́вина
оста́вити
перезаста́ва
пере́ставка «сіть для ловіння перепелів»
підста́ва
пі́дста́вина «основа»
пі́дста́вка
підставни́й
підста́вник «свічник»
пі́дставці «тс.»
поста́в «пара млинових жорен; сувій»
поста́ва
поставе́ць
поста́вка
по́ставка «полиця»
поста́вля́ти
поставни́й
поставни́к
представля́ти
представни́к
представни́цтво
при́ставр.)
приста́ва «наглядач Г; поставка Нед»
приста́вка
при́ставка «полиця»
при́ставок «вид великої посудини»
став «сустав, суглоб»
ста́ве́ць «великий церковний свічник; дерев’яна тарілка; циліндрична форма для випікання пасок, конусоподібна купа дров для випалювання вугілля; [підставка, основа для підпори Нед; пеньок, на якому клепають косу О]» (заст.)
ста́витися
стави́ця «западня, пастка»
ста́вка
ста́вленець
ста́вленик
ста́влення
ста́вля́ти
ста́вма
ставни́й
ставни́к «ставний невід, рибальська сітка»
ста́вник «великий свічник, велика свічка»
ставни́ці «нижні снопи довкола копиці» (мн.)
ста́вни́ця «стайня Г, Нед; поміст для мерця Чаб»
ста́вні «щити в греблі ставка для затримування води» (мн.)
ставня́ «кілки під стінами в льохах»
ставо́к «кладка з 10 снопів Л, ЛексПол; основа рамочної борони ЛексПол»
сустав
суста́вник «складова частина»
уста́в
у́ставка
уста́вни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stow «прибирати, складати» англійська
ста́віць білоруська
стаўля́ць білоруська
ста́вя болгарська
stawić верхньолужицька
stouwen «загачувати, затримувати» голландська
stōjan «направляти» готська
στėˊω «піднімаю нагору» грецька
σταυρός «кілок» грецька
stōwian «утримувати» давньоанглійська
stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати» давньоверхньонімецька
ставити давньоруська
*stāu- (*sthāu-, *sthū-, *stū-) індоєвропейська
*stā- «стояти, знаходитися, перебувати; стати» (*sthā-) індоєвропейська
*sthāu- індоєвропейська
*sthū- індоєвропейська
*stū- індоєвропейська
*sthā- індоєвропейська
-staurāre (у словах restaurāre «відновлювати», īnstaurāre «тс., поновлювати, повторювати; влаштовувати, робити») латинська
restaurāre латинська
īnstaurāre латинська
stãvêt латиська
stovėˊti «стояти» литовська
стави македонська
става македонська
stawiś нижньолужицька
stawjaś нижньолужицька
stauen «тс.» нововерхньонімецька
stóvĕt полабська
stawić польська
staviti (stavěti) праслов’янська
stati «стати» праслов’янська
stavěti праслов’янська
ста́вить російська
ста̏вити сербохорватська
stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати» середньоверхньнімецька
stouwen «загачувати, затримувати» середньонижньонімецька
stouwen «загачувати, затримувати» середньонідерландська
stavit' словацька
stáviti словенська
ставити старослов’янська
staviti чеська

ста́я «ділянка землі; невеликий загін при оранці поля, поле, оране вертикально до дороги О; смуга ниви, яку займає один косар, жнець Нед»

псл. staja «постать, займана працівником смуга ниви», пов’язане з stati «стати»;
бр. [ста́я] «вузька і довга ділянка землі», п. [staja] «певна міра довжини поля», staje (заст.) «давня міра довжини поля», [stajanie, stajenie], stajadło (рідк.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ста́ваня «1 га» (міра землі)
ста́вка «стежка; довжина пройденої дороги»
ста́ї «довге орне поле, загони» (мн.)
ста́йка «грядка; шматок землі»
стая́ня «гони Нед; ділянка землі О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ста́я «вузька і довга ділянка землі» білоруська
staja «певна міра довжини поля»«давня міра довжини поля» (заст.) польська
staje «певна міра довжини поля»«давня міра довжини поля» (заст.) польська
stajanie «тс.» (рідк.) польська
stajenie «тс.» (рідк.) польська
stajadło «тс.» (рідк.) польська
staja «постать, займана працівником смуга ниви» праслов’янська
stati «стати» праслов’янська

став «водоймище з непроточною водою; місце розлиття річки перед загатою»

псл. [stavъ] «місце, де зупинилась (стала) вода», пов’язане з stati «стати»;
р. [став] «став; льодостав», бр. стаў «став», ставо́к, п. нл. ст. staw «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розста́ви́ти «спустити воду (зі ставка)»
ставе́ць «ставок»
стави́дло «місце, де був ставок»
ставина «тс.»
стави́ще «тс.»
ставове́ «плата за став»
ставо́к
ста́вщи́на «плата за ловіння риби в ставу» (іст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стаў «став» білоруська
ставо́к білоруська
staw «тс.» нижньолужицька
staw «тс.» польська
stavъ «місце, де зупинилась (стала) вода» праслов’янська
stati «стати» праслов’янська
став «став; льодостав» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України