ССАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сса́ти
менш обґрунтоване тлумачення другого -s- у слов’янських формах як результату палаталізації (Pedersen IF 5, 61);
очевидно, через посередництво форми *sъpsati (‹*sup-s-ati) утворене від звуконаслідувального вигуку іє. *su- (*sū-) подібно до дінд. sū́paḥ «юшка, суп» (‹ іє. *sūp-), дісл. sūpa «пити сьорбаючи», дангл. sūpan, двн. sūfan «тс.», снн. снідерл. sūpen, нвн. saufen «пити, пиячити», свн. sūfen «їсти, черпаючи ложкою», що продовжують іє. *sūb-, і більш віддалених утворень з основами, розширеними рефлексами індоєвропейських задньопіднебінних, як у лтс. sùkt «ссати», кімр. sugno, лат. sūgere «тс.», -sūga (у sanguisūga «кровопивця»), sūcus «сік», дісл. sūga «ссати», свн. снн. sūgеn, двн. дангл. sūgan «тс.»;
псл. sъsati «ссати, смоктати»;
р. соса́ть, [ссать], бр. ссаць, др. съсати, п. ssać, ч. (s)sáti, слц. sat’, полаб. sasĕ «ссе», sas/sos «сосок», болг. [си́сам], м. [сица], схв. си̏сати, (заст.) са̏ти, слн. sesáti, стсл. съсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всисни́й
насо́с
підсисни́й
підсо́с
попісця́ти
«поссати»
присисни́й
присо́с
присосни́й
присо́сок
си́савка
«підсисна труба»
сиса́к
«мундштук; сосун»
сиса́льний
сиса́льце
«сосучий пристрій»
сиса́ти
«ссати»
сису́лька
«льодяна бурулька»
сису́н
«сосун»
сисунча́
со́ска
сосо́к
сосо́чок
сосу́лька
«льодяна бурулька»
сосу́ля
«тс.»
сосу́н
сосуне́ць
сса́вень
«сосок»
ссаве́ць
ссавці́
сса́нути
«тс.; приссати»
ссач
«ссавець»
ссиса́к
«промокальний папір»
ссо́чка
«сосок»
сца́ти
«ссати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са̏ти | баварський |
| са̏ти | баварський |
| ссаць | білоруська |
| си́сам | болгарська |
| sūpan | давньоанглійська |
| sūgan «тс.» | давньоанглійська |
| sūfan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sūgan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sū́paḥ «юшка, суп» (‹ іє. *sūp-) | давньоіндійська |
| sūpa «пити сьорбаючи» | давньоісландська |
| sūga «ссати» | давньоісландська |
| съсати | давньоруська |
| *su- (*sū-) | індоєвропейська |
| *sūb- | індоєвропейська |
| *sūp- | індоєвропейська |
| sugno | кімрська |
| sūgere «тс.» | латинська |
| -sūga (у sanguisūga «кровопивця») | латинська |
| sūcus «сік» | латинська |
| sanguisūga | латинська |
| sùkt «ссати» | латиська |
| сица | македонська |
| saufen «пити, пиячити» | нововерхньонімецька |
| sasĕ «ссе»«сосок» | полабська |
| sas/sos «ссе»«сосок» | полабська |
| ssać | польська |
| *sъpsati (‹*sup-s-ati) | праслов’янська |
| *sup-s-ati | праслов’янська |
| sъsati «ссати, смоктати» | праслов’янська |
| соса́ть | російська |
| ссать | російська |
| са̏сати (заст.) | сербохорватська |
| sūfen «їсти, черпаючи ложкою» | середньоверхньнімецька |
| sūgеn | середньоверхньнімецька |
| sūpen | середньонижньонімецька |
| sūgеn | середньонижньонімецька |
| sūpen | середньонідерландська |
| sat' | словацька |
| sesáti | словенська |
| съсати | старослов’янська |
| (s)sáti | чеська |
| (s)sáti | чеська |
сисавка «конюшина червонувата, Trifolium rubens L.» (бот.)
очевидно, пов’язане із сса́ти (пор. [си́савка] «всисна трубка»);
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сса́ти (пор. [си́савка] «всисна трубка») | українська |
сисак «шавлія залозиста, Salvia glutinosa L.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, наявністю в квітках шавлії нектару, який можна висисати;
похідне утворення від сса́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сса́ти | українська |
сосулька «глуха кропива стеблообгортна, Lamium amplexicaule L.» (бот.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. [сосулька] «тс.; коручка, Epipactis Adans.» є похідним від дієслова соса́ть «ссати», спорідненого з укр. сса́ти;
можливо, результат перенесення на рослину назви сосу́лька «бурулька»;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сосулька «тс.; коручка, Epipactis Adans.» | російська |
| сса́ти | українська |
| соса́ть «ссати» | ? |
| сосу́лька «бурулька» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України