СПОЄНО — ЕТИМОЛОГІЯ

пая́ти

не цілком ясне;
пов’язувалось (Преобр. ІІ 31; SW VI 310; Machek ESJČ 427) з пи́ти, пої́ти (пор. упиватися (зубами, пазурами));
порівнювалось (Petersson BSl. Wortst. 88) з дінд. yāuti «прив’язує», yutáḥ «прив’язаний»;
р. пая́ть, бр. пая́ць, др. паяти «кувати», п. spoić, spajać, ч. pájeti «паяти», слц. pájat’, болг. споя́вам, м. споjува, схв. спòjити, слн. spájati «тс.», стсл. съпоити «з’єднати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відпа́йка
па́йка
пая́льний
пая́льник
пая́льщик
па́яний
перепа́йка
припа́й «метал або сплав для паяння; [смуга землі між крутим морським берегом та водою]»
припа́йка
припі́й
розпа́йка
спай
спа́йка
спа́йність
спаю́н «колодій»
спая́ч «паяльщик»
спо́ї́ти
спо́ювати «з’єднувати, приганяти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пая́ць білоруська
споя́вам болгарська
yāuti «прив’язує» давньоіндійська
yutáḥ «прив’язаний» давньоіндійська
паяти «кувати» давньоруська
споjува македонська
spoić польська
spajać польська
пая́ть російська
спòjити сербохорватська
pájat' словацька
spájati «тс.» словенська
съпоити «з’єднати» старослов’янська
пи́ти українська
пої́ти (пор. упиватися (зубами, пазурами)) українська
pájeti «паяти» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України