СПОЛОВІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

поло́ва «відходи (насіннєві плівки, лушпиння) від обмолоту й очищення зерна хлібних злаків, льону»

псл. *pelva «полова, солома», пов’язане з *pelvelъ «бур’ян», *pelti «полоти»;
споріднене з прус. pelwo «полова», лит. ст. pẽlūs, лтс. pęlus, pęlаvas, лат. palea, дінд. pаlā́vāḥ (мн.) «тс.»;
р. [поло́ва́] «полова», бр. пало́ва «тс.», др. полова «солома», п. plewa «полова», [plowa], ч. слц. pleva, plevy (мн.), вл. pluwa, pluwy (мн.), нл. plowa, plowy (мн.), полаб. plåvoi (мн.) «тс.», болг. пля́ва «солома», м. плева «полова», схв. пле̏ва, слн. pléva, стсл. плѣва «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеле́вник
пели́вня «тс.»
полі́вни́к «половник (Ме); курінь під льохом Мо»
поло́в'яний «виготовлений з полови»
полов'я́ник «місце, куди зсипають полову»
полова́стий «з половою»
полове́нь «сарай для полови Чаб; приміщення для зберігання вуликів з бджолами в зимовий час»
поло́ви́ця «тс.»
поло́вник «місце, куди зсипають полову; [вид хліва для полови; хлів, де зимою перебувають вівці й телята (у Галичині)]»
поло́вня «половник»
поло́мни́к
полу́ник
споло́віти «очистити (збіжжя) промиванням»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пало́ва «тс.» білоруська
пля́ва «солома» болгарська
pluwa (мн.) верхньолужицька
pluwy (мн.) верхньолужицька
pаlā́vāḥ «тс.» (мн.) давньоіндійська
полова «солома» давньоруська
palea латинська
pęlus латиська
pęlаvas латиська
плева «полова» македонська
plowa (мн.) нижньолужицька
plowy (мн.) нижньолужицька
plåvoi «тс.» (мн.) полабська
plewa «полова» польська
*pelva «полова, солома» праслов’янська
*pelvelъ «бур’ян» праслов’янська
*pelti «полоти» праслов’янська
pelwo «полова» прусська
поло́ва́ «полова» російська
пле̏ва сербохорватська
pleva (мн.) словацька
plevy (мн.) словацька
pléva словенська
плѣва «тс.» старослов’янська
plowa українська
pleva (мн.) чеська
plevy (мн.) чеська

поло́ви́й «кольору спілого жита, пшениці і т. ін.; блідо-жовтий; світло-рудий (про масть тварин)»

псл. *polvъ «тс.; буланий; бляклий, блідий»;
споріднене з лит. pal˜vas «буланий, світло-жовтий», двн. falo «бляклий, блідий; зі світлим волоссям», днн. falu «бляклий, блідий», дангл. fealu «тс.; жовтий, буланий», дісл. fǫlr «тс.», лат. pallidus «блідий», palleo «блідну; стаю блідо-зеленим, жовтуватим», гр. πολιός «сірий», πελιτνός «тс.», πελιός «безбарвний, блідий, темно-сірий, чорно-голубий», вірм. ali-k’ «біле, чисте волосся», дінд. pallitáḥ «сірий, сивий; старець», palitám «сиве волосся», pāṇḍuḥ «жовтуватий»;
іє. *pel- (*pol-) «сивий, сірий; бляклий, блідий; темнуватий, строкатий»;
р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий», полово́й «тс.», бр. палавы́ «половий (про масть тварин); буланий (про коня); світло-бурий (про корову)», др. половъ «світло-жовтий, бляклий», половыи «достиглий», п. [połowy] «білявий, бляклий; половий, світло-жовтий, світло-рудий (про масть тварин)» (з укр.), п. вл. нл. płowy «тс.», ч. слц. plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)», болг. [плав] «синій; з русим волоссям, синьоокий, блондин; світлого кольору», м. [плав] «синій (про очі)», схв. пла̑в «синій, голубий; світлий, блідо-жовтий; зі світлим волоссям», слн. plàv «голубий», стсл. плавъ «блідо-жовтий, світло-русий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заполові́ти «почати половіти»
полевий «тс.»
полови́стий «тс.» (про волів)
полові́ти «достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито); виділятися, відливати жовтим кольором»
поло́вка «булана корова Нед, жовтий віл О»
половка́стий «бляклий, блідий»
по́ловко «буланий віл»
полову́ня «булана корова»
полову́ха
полову́ша
половчик «вид невеликого птаха полового кольору» (орн.)
полу́ня «тс.»
сполові́ти «зблякнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палавы́ «половий (про масть тварин); буланий (про коня); світло-бурий (про корову)» білоруська
плав «синій; з русим волоссям, синьоокий, блондин; світлого кольору» болгарська
płowy «тс.» верхньолужицька
ali-k' «біле, чисте волосся» вірменська
πολιός «сірий» грецька
πελιτνός «тс.» грецька
πελιός «безбарвний, блідий, темно-сірий, чорно-голубий» грецька
fealu «тс.; жовтий, буланий» давньоанглійська
falo «бляклий, блідий; зі світлим волоссям» давньоверхньонімецька
pallitáḥ «сірий, сивий; старець» давньоіндійська
palitám «сиве волосся» давньоіндійська
pāṇḍuḥ «жовтуватий» давньоіндійська
fǫlr «тс.» давньоісландська
falu «бляклий, блідий» давньонижньонімецька
половъ «світло-жовтий, бляклий» давньоруська
половыи «достиглий» давньоруська
*pel- «сивий, сірий; бляклий, блідий; темнуватий, строкатий» (*pol-) індоєвропейська
pallidus «блідий» латинська
palleo «блідну; стаю блідо-зеленим, жовтуватим» латинська
pal˜vas «буланий, світло-жовтий» литовська
плав «синій (про очі)» македонська
płowy «тс.» нижньолужицька
połowy «білявий, бляклий; половий, світло-жовтий, світло-рудий (про масть тварин)»укр.) польська
płowy «тс.» польська
*polvъ «тс.; буланий; бляклий, блідий» праслов’янська
поло́вый «світло-жовтий, бляклий» російська
полово́й «тс.» російська
пла̑в «синій, голубий; світлий, блідо-жовтий; зі світлим волоссям» сербохорватська
plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)» словацька
plàv «голубий» словенська
плавъ «блідо-жовтий, світло-русий» старослов’янська
plavý «бляклий, буланий, світло-жовтий, блідо-жовтий (про коня, волосся)» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України