СПИЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

спиж «бронза; [мідь, метал на дзвони]» (заст.)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. spiż «бронза; бронза на гармати і на дзвони; сплав; дзвін; (іст.) гармата», śpiż, spiża «тс.», як і ч. spězЉ «бронза», (заст.) spiže «метал на дзвони, дзвонова мідь», слц. spiež(a) «бронза», нл. заст. spiža «метал на дзвони» та семантично більш віддалені п. spiża «продовольство, провіант», spyża «тс.», ст. spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі», ч. spížе «комора (для продуктів)», spíž, špíž, špíže «тс.», заст. spíže (špíže) «запас продуктів, їжа», нл. spiža «страва, їжа; шафа для страв, шафа для хліба», пов’язані з свн. снн. spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа»), що продовжує двн. spīsa, запозичене як монастирський термін з латинської мови;
слат. spēsa через давнішу форму spensa виводиться від лат. expēnsa (pecūnia) «витрати (грошей тощо)», пов’язаного з дієсловом expendere «зважувати, відважувати (на сплату), платити, виплачувати», утвореним з префікса ех- «ви-, з-» і дієслова pendere «важити, відважувати; платити, виплачувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спи́жник «ливарник, бронзівник»
спижникова́ти «бути ливарником»
спижни́цький «належний ливарникові»
спижниче́нко «син ливарника»
спи́жничка «дружина ливарника (бронзівника)»
спижува́лка «бронзувальна машина»
спіж «тс.»
спіжак «малий дзвоник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spīsa давньоверхньонімецька
expēnsa «витрати (грошей тощо)» (pecūnia) латинська
expendere «зважувати, відважувати (на сплату), платити, виплачувати» латинська
ех- «ви-, з-» латинська
pendere «важити, відважувати; платити, виплачувати» латинська
spiža «метал на дзвони» нижньолужицька
spiža «страва, їжа; шафа для страв, шафа для хліба» нижньолужицька
Speise нововерхньонімецька
Glockenspeise нововерхньонімецька
spiż «бронза; бронза на гармати і на дзвони; сплав; дзвін; (іст.) гармата» польська
śpiż польська
spiża «тс.» польська
spiża «продовольство, провіант» польська
spyża «тс.» польська
spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі» польська
spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа») середньоверхньнімецька
spēsa середньолатинська
spensa середньолатинська
spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа») середньонижньонімецька
spiež(a) «бронза» словацька
spěž «бронза» чеська
spiže «метал на дзвони, дзвонова мідь» чеська
spížе «комора (для продуктів)» чеська
spíž чеська
špíž чеська
špíže «тс.» чеська
spíže «запас продуктів, їжа» (špíže) чеська
špíže чеська

спиж «свидина, Thelycrania (Dumort.) Fourr.; дерен, кизил кров’яний, Cornus sanguinea L.» (бот.)

неясне;
можливо, результат видозміни назви [свид] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спіж «дерен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свид «тс.» українська

спиж «зарубка, карб, виїмка на дереві»

неясне;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України