СОЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сочи́ти «підстерігати, стежити»
псл. sočiti «шукати, вистежувати; викривати, виявляти; указувати; ганьбити», sоkъ «обвинувач, свідок; позивач, вивідувач»;
споріднене з лит. sakóti «говорити», лтс. sacót, двн. sagēn «тс.», лат. in-sequo «оголошувати», можливо, також з лит. sèkti «іти слідом», лтс. sеkt «тс.», дінд. sácate «супроводжує, іде вслід», лат. sequor «іду вслід»;
р. сочи́ть «шукати, вистежувати (звіра, злодія)», бр. сачы́ць «стежити, спостерігати; наглядати; вистежувати», др. сочити «шукати, вивчати; вимагати судом; вести тяжбу», сочьба «донос», п. ст. soczyć «обмовляти, ганьбити, цькувати», болг. со́ча «указую», м. сочи «показує», схв. са̏чити «викривати, виявляти, розшукувати», со̏к «той, хто переслідує злодія; свідок», р.-цсл. сокъ «обвинувач», с.-цсл. сочити «казати, оголошувати; указувати; доносити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осочни́к
«лісник, зобов’язаний брати участь у полюванні»
підсо́ки
«підбурювачі; інтриги, підступи»
підсочи́ть
«підстерегти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сачы́ць «стежити, спостерігати; наглядати; вистежувати» | білоруська |
| со́ча «указую» | болгарська |
| sagēn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sácate «супроводжує, іде вслід» | давньоіндійська |
| сочити «шукати, вивчати; вимагати судом; вести тяжбу» | давньоруська |
| сочьба «донос» | давньоруська |
| in-sequo «оголошувати» | латинська |
| sequor «іду вслід» | латинська |
| sacýt | латиська |
| sеkt «тс.» | латиська |
| sakǐti «говорити» | литовська |
| sèkti «іти слідом» | литовська |
| сочи «показує» | македонська |
| soczyć «обмовляти, ганьбити, цькувати» | польська |
| sočiti «шукати, вистежувати; викривати, виявляти; указувати; ганьбити» | праслов’янська |
| sоkъ «обвинувач, свідок; позивач, вивідувач» | праслов’янська |
| сочи́ть «шукати, вистежувати (звіра, злодія)» | російська |
| сокъ «обвинувач» | русько-церковнослов’янська |
| сочити «казати, оголошувати; указувати; доносити» | сербо-церковнослов’янська |
| сòчити «викривати, виявляти, розшукувати» | сербохорватська |
| со̏к «той, хто переслідує злодія; свідок» | українська |
антрополо́гія
запозичення з французької мови;
фр. anthropologie є суфіксальним утворенням від гр. ἀνϑρωπολόγος «той, що говорить про людину», яке складається з основ слів ἅνϑρωπος «людина» (можливо, утвореного з основ ἀν(δ)ρ- «чоловік» і ὠπ(ος) «вигляд», яке зіставляється з гот. saihan «бачити», лат. sīgnum «знак», укр. сочити «стежити») і λόγος «слово»;
р. болг. антрополо́гия, бр. антрапало́гія, n. antropologia, ч. ant(h)ropologie, слц. antropológia, вл. antropologija, м. антропологија, схв. антрополòгија, слн. antropologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
антропо́лог
антропологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| антрапало́гія | білоруська |
| антрополо́гия | болгарська |
| antropologija | верхньолужицька |
| saihan «бачити» | готська |
| ἀνϑρωπολόγος «той, що говорить про людину» | грецька |
| sīgnum «знак» | латинська |
| антропологија | македонська |
| антрополо́гия | російська |
| антрополòгија | сербохорватська |
| antropológia | словацька |
| antropologíja | словенська |
| сочити «стежити» | українська |
| anthropologie | французька |
| ant(h)ropologie | чеська |
| ἀν(δ)ρ- «чоловік» | ? |
| ὠπ(ος) «вигляд» | ? |
| λόγος «слово» | ? |
обса́чити «оточити»
запозичення з польської мови;
п. obsaczyć, osaczyć «тс.» пов’язується із soczyć, якому відповідає укр. сочи́ти «підстерігати, висліджувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| obsaczyć | польська |
| сочи́ти «підстерігати, висліджувати» | українська |
| osaczyć «тс.» | ? |
са́га «давньоскандинавська легенда, народна поетична повість»
через посередництво німецької мови (н. Sàga) запозичено з давньоісландської;
дісл. saga «перекази» пов’язане з дієсловом segja «казати», спорідненим з дангл. secgan, двн. sagēn, лит. sakóti «тс.», псл. sočiti «вказувати», укр. сочи́ти «чатувати»;
р. бр. болг. са́га, п. вл. saga, ч. слц. слн. sàga «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́га | білоруська |
| са́га | болгарська |
| saga | верхньолужицька |
| secgan | давньоанглійська |
| sagēn | давньоверхньонімецька |
| saga «перекази» | давньоісландська |
| segja «казати» | давньоісландська |
| sakýti «тс.» | литовська |
| Sàga | німецька |
| saga | польська |
| sočiti «вказувати» | праслов’янська |
| са́га | російська |
| sàga «тс.» | словацька |
| sàga «тс.» | словенська |
| сочи́ти «чатувати» | українська |
| sàga «тс.» | чеська |
са́кма «вузька дорога, лісовозна дорога; загін, колона»
менш переконливе зіставлення (Погодин РФВ 50, 229; Osten-Sacken IF 33, 258; Даль IV 129) з сок «пошук», сочи́ти «стежити, підстерігати»;
очевидно, запозичення з тюркських мов;
каз. сокпа (‹sokma) «доріжка, стежка», чаг. sokmak «тс.» є похідними від основи sok- «бити» (пор. шлях від н. schlagen «бити»);
р. [сакма́] «колія, доріжка, стежка; слід людей, коней, звірів», [сокма́] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сокпа «доріжка, стежка» (‹sokma) | казахська |
| сакма́ «колія, доріжка, стежка; слід людей, коней, звірів» | російська |
| сокма́ «тс.» | російська |
| сок «пошук» | українська |
| сочи́ти «стежити, підстерігати» | українська |
| sokmak «тс.» | чагатайська |
| sok- «бити» (пор. шлях від н. schlagen «бити») | чагатайська |
секве́стр «заборона або обмеження на користування майном; (ст.) конфіскація»
запозичено з латинської мови через польську;
лат. sequestrum «збереження, депозит», sequester «службовець-посередник» пов’язані з дієсловом sequī «іти слідом, проводжати, стежити, переслідувати», спорідненим з лит. sèkti «іти слідом», дінд. sácate «супроводжує, іде слідом», ав. hačaiti «тс.», гр. ἕπομαι «іду слідом», можливо, також псл. sočiti «стежити», укр. сочи́ти «підстерігати»;
р. бр. секве́стр, п. sekwestr, ч. sekvestr «призначене владою тимчасове управління майном», слц. sekvester «тс.», болг. секве́стър, м. секве́стар, схв. сèквестар, слн. sekvéster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
секвестра́тор
«службовець, що примусово збирає борги»
секвестра́ція
«накладання секвестру»
секвеструва́ти
«накладати секвестр»
секвестръ
«в’язниця»
(XVII--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hačaiti «тс.» | авестійська |
| секве́стр | білоруська |
| секве́стър | болгарська |
| ἕπομαι «іду слідом» | грецька |
| sácate «супроводжує, іде слідом» | давньоіндійська |
| sequestrum «збереження, депозит» | латинська |
| sequester «службовець-посередник» | латинська |
| sequī «іти слідом, проводжати, стежити, переслідувати» | латинська |
| sèkti «іти слідом» | литовська |
| секве́стар | македонська |
| sekwestr | польська |
| sočiti «стежити» | праслов’янська |
| секве́стр | російська |
| сèквестар | сербохорватська |
| sekvester «тс.» | словацька |
| sekvéster | словенська |
| сочи́ти «підстерігати» | українська |
| sekvestr «призначене владою тимчасове управління майном» | чеська |
сік
псл. sokъ;
споріднене з лит. sakaĩ (мн.) «деревна смола», прус. sackis «тс.», лтс. svеķi (мн.) «смола», можливо, також гр. ὀπός «сік», лат. sūcus «тс.»;
іє. *sō˘eqō˘os;
р. бр. болг. м. сок, др. сокъ «рідина; сік; напій; їжа; ласощі», п. ч. діал. sok, слц. osoka «сік (грибний)», схв. со̑к, со̏к, слн. sók, стсл. сокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сока
посо́ка
«кров тварини»
посо́чина
«сукровиця»
посо́чити
«поплямувати кров’ю»
просочи́ти
просочний
«промакальний»
січни́й
«соковитий»
сок
сока́вий
сокова́тий
«тс.»
сокове́
«кислий курячий соус»
сокови́й
сокови́к
«березень»
(заст.)
сокови́тий
сокті́ти
«сочитися»
сокува́ти
«точити сік»
соч
«сік»
сочень
«квітень»
сочи́стий
«соковитий»
сочи́ти
«випускати сік»
сочи́тися
сочінь
«тс.»
со́чний
«тс.»
со́чні
«рослина, яка дає гумігут»
(бот.)
спосо́чити
«поплямувати кров’ю»
сукотíти
«капати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сок | білоруська |
| сок | болгарська |
| ὀπός «сік» | грецька |
| сокъ «рідина; сік; напій; їжа; ласощі» | давньоруська |
| *sō˘eq | індоєвропейська |
| sūcus «тс.» | латинська |
| svеķi «смола» (мн.) | латиська |
| sakaĩ «деревна смола» (мн.) | литовська |
| сок | македонська |
| sok | польська |
| sokъ | праслов’янська |
| sackis «тс.» | прусська |
| сок | російська |
| к | сербохорватська |
| osoka «сік (грибний)» | словацька |
| sók | словенська |
| сокъ | старослов’янська |
| к | українська |
| sok | чеська |
| sok | ? |
соціа́льний
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. soziál «суспільний, соціальний», фр. sоcial «тс.» походять від лат. sociālis «товариський, громадський; союзний», пов’язаного з socius «товариш, спільник; спільний, союзний», далі з sequor «іду слідом, стежу», спорідненим з дінд. sácate «іде слідом, переслідує», лит. sèkti «іти слідом, переслідувати», можливо, також псл. sočiti «шукати, вистежувати», укр. сочи́ти «підстерігати, стежити»;
р. социа́льный, бр. сацыя́льны, п. socjalny, ч. sociální, слц. sociálny, вл. socialny, болг. социа́лен, м. социjа́лен, схв. со̏циjāлан, слн. sо-ciálen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сацыя́льны | білоруська |
| социа́лен | болгарська |
| socialny | верхньолужицька |
| sácate «іде слідом, переслідує» | давньоіндійська |
| sociālis «товариський, громадський; союзний» | латинська |
| socius «товариш, спільник; спільний, союзний» | латинська |
| sequor «іду слідом, стежу» | латинська |
| sèkti «іти слідом, переслідувати» | литовська |
| социjа́лен | македонська |
| soziál «суспільний, соціальний» | німецька |
| socjalny | польська |
| sočiti «шукати, вистежувати» | праслов’янська |
| социа́льный | російська |
| со̏циjāлан | сербохорватська |
| sociálny | словацька |
| sоciálen | словенська |
| сочи́ти «підстерігати, стежити» | українська |
| sоcial «тс.» | французька |
| sociální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України