СОРОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
со́рок «40»
задовільної етимології не має;
виводиться (як запозичення) від гр. (τε)σσαράϰοντα «сорок» (Mikl. EW 316–317; Brückner 507; Jagić AfSlPh 31, 233; Murko WuS 2, 134–135), але при цьому не враховується рання зміна грецького слова в σαράντα (без -ϰο-);
пов’язується з др. *сорокъ «мішок», сорочька як мірою відповідної кількості шкурок (Rožniecki–Pedersen KZ 39, 369–370; Vasmer KZ 41, 155–156; Kiparsky GLG 100; Булаховский Ист. коммент. 1958, 270; Коваль 155);
допускається можливість запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk «сорок» з дисиміляцією k–k › s–k, – Фасмер–Трубачев ІІІ 723);
р. со́рок, бр. со́рак, др. сорокъ, п. ст. sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок» (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сорачня́
«кладка з 40 снопів»
сорокі́вець
«монета в 20 копійок (40 крейцерів); купюра в 40 карбованців»
сорокі́вка
«тс.; пляшка, що вміщає сорокову частину відра або чверть літра»
сороко́вець
«монета сороківець»
сороко́ви́й
сороко́ви́ни
«сороковий день після смерті»
соро́чи́ни
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
со́рак | білоруська |
*сорокъ «мішок» | давньоруська |
сорокъ | давньоруська |
sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок» (з р.) | польська |
со́рок | російська |
сорочька | ? |
sorok «в’язка з 40 соболиних чи куничих шкурок» (з р.) | ? |
чотирде́сять «сорок»
псл. četyre desęte;
в українській літературній мові вживане со́рок;
словосполучення лексикалізувалося в окремих слов’янських мовах, при цьому другий компонент desętь у деяких мовах перетворився на суфікс, пор. ч. čtyřicet, вл. štyrceći, м. четириесет (подібна модель у лит. kẽturiasdešimt «сорок (чотири десят(к)и», гот. fidwortigjus «тс.» і т. ін.);
складений числівник, утворений з числівника četyre «чотири», укр. чоти́ри і форми наз. в. мн. числівника desętь «десять», укр. де́сять;
р. ст. чыты́редесять, др. четыредесяте, четыридесяти, п. czterdzieści, ст. cztyr(y) dzieści, ч. čtyřicet, слц. štyridsat’, вл. štyrceći, štyrcećo, нл. styriźasća, styŕźasća, ст. ctyriźеsće, полаб. citěrdiśǫ̇t, болг. чети́ридесет, м. четириесет, схв. четрдѐсēт, слн. štírideset, стсл. чєтыри дєсѧти «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чети́ридесет | болгарська |
štyrceći | верхньолужицька |
štyrceći | верхньолужицька |
štyrcećo | верхньолужицька |
fidwortigjus «тс.» | готська |
четыредесяте | давньоруська |
четириесет (подібна модель у лит. kẽturiasdešimt «сорок (чотири десят(к)и» | македонська |
четириесет | македонська |
styriźasća | нижньолужицька |
styŕźasća | нижньолужицька |
citěrdiśǫ̇t | полабська |
czterdzieści | польська |
četyre | праслов’янська |
чыты́редесять | російська |
четрдѐсēт | сербохорватська |
štyridsat' | словацька |
štírideset | словенська |
чєтыри дєсѧти «тс.» | старослов’янська |
чоти́ри | українська |
де́сять | українська |
четыридесяти | українська |
čtyřicet | чеська |
čtyřicet | чеська |
со́рок | ? |
čtyřicet | ? |
četyre «чотири» | ? |
числівника desętь «десять» | ? |
числівника desętь «десять» | ? |
числівника desętь «десять» | ? |
чыты́редесять | ? |
cztyr(y) dzieści | ? |
ctyriźеsće | ? |
соро́ка «Pica Briss.» (орн.)
варіант з початковим sv- зіставляють з псл. *svьr̥čati «видавати звук, сюрчати»;
іє. *k῀or-;
псл. *sorka i *svorka;
перший варіант пов’язують з лит. šárka «сорока», прус. sarke «тс.», дінд. śarí (śā́riḥ) «якийсь птах», śārikā «індійська сорока», а також з лат. cornīx «ворона», гр. ϰόραξ «ворон»;
р. соро́ка, бр. саро́ка, др. сорока, п. вл. нл. sroka, ч. слц. straka, полаб. svorko, болг. м. свра́ка, схв. свра̏ка, слн. sráka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сороча́
соро́чачий
сороченя́
соро́чий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
саро́ка | білоруська |
свра́ка | болгарська |
sroka | верхньолужицька |
ϰόραξ «ворон» | грецька |
śarí «якийсь птах» (śā́riḥ) | давньоіндійська |
сорока | давньоруська |
*k῀or- | індоєвропейська |
cornīx «ворона» | латинська |
šárka «сорока» | литовська |
свра́ка | македонська |
sroka | нижньолужицька |
svorko | полабська |
sroka | польська |
*sv «видавати звук, сюрчати» | праслов’янська |
*sorka | праслов’янська |
sarke «тс.» | прусська |
соро́ка | російська |
ка | сербохорватська |
straka | словацька |
sráka | словенська |
straka | чеська |
sv- | ? |
śārikā «індійська сорока» | ? |
сорокаті́льник «сорокопуд, Lanius L.» (орн.)
назви, пов’язані з соро́ка, сорокопу́д;
п. [srokacz, srokos, srokosz], ч. діал. слц. strakoš, болг. свра́чка, схв. свра́чак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сорока́ч
сорокі́с
сорокоу́з
соро́ку́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
свра́чка | болгарська |
srokacz | польська |
srokos | польська |
srokosz | польська |
свра́чак | сербохорватська |
strakoš | словацька |
strakoš | чеська |
соро́ка | ? |
сорокопу́д | ? |
strakoš | ? |
сорокола́б «сокирки, Delphinium consolidum L. (Consolida arvensis (L.) Opiz.)» (бот.)
складне утворення з основ іменників соро́ка і [ла́ба] «лапа»;
назва зумовлена подібністю форми квіток сокирок зі шпоркою біля основи до форми сорочих лап;
пор. семантично подібні інші назви цієї рослини [сорочі лапки, сорочі ноги, зозулині черевички, остріжка];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
соро́ка «лапа» | ? |
ла́ба «лапа» | ? |
семантично | ? |
страхопуд «сорокопуд сірий, Lanius exubitor L.» (орн.)
видозмінене запозичення з чеської або словацької мови, зближене зі страхопу́д «опудало; страховище; боягуз»;
ч. strakopud «строкатий дятел», слц. [strakopúd] «тс.» (пор. ч. діал. слц. strakoš «сорокопуд») відповідають укр. сорокопу́д, яке складається з основ соро́ка і пу́дити (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
strakopúd «тс.» (пор. ч. діал. слц. strakoš «сорокопуд») | словацька |
strakoš | словацька |
сорокопу́д | українська |
соро́ка | українська |
пу́дити | українська |
strakopud «строкатий дятел» | чеська |
strakoš | чеська |
страхопу́д «опудало; страховище; боягуз» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України