СОНАТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

сона́та (муз.)

запозичення з італійської мови;
іт. sonata «соната; дзвін; гра на інструменті», sonatina (зменш.) пов’язані з sonare «звучати, дзвонити; грати на музичному інструменті», що походить від лат. sonāre (‹*sō˘enāre) «звучати; шелестіти; брязкати; грати, співати», спорідненого з дінд. svánati «звучить», svanáḥ «звук, тон», дірл. senn- «звучати; грати (на інструменті)», senim «гра, звучання», дангл. swin «музика, спів», swinsian «співати», а також двн. днн. снн. дангл. англ. swan «лебідь», снідерл. swane, дісл. svanr «тс.»;
р. болг. м. схв. сона́та, сонати́на, бр. сана́та, санаці́на, п. вл. sonata, sonatina, ч. sonáta, sonatina, слц. слн. sonáta, sonatína;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сонати́на «нескладна, невелика соната»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
swan «лебідь» англійська
сана́та білоруська
сона́та болгарська
sonata верхньолужицька
sonatina верхньолужицька
swin «музика, спів» давньоанглійська
swan «лебідь» давньоанглійська
swan «лебідь» давньоверхньонімецька
svánati «звучить» давньоіндійська
senn- «звучати; грати (на інструменті)» давньоірландська
svanr «тс.» давньоісландська
swan «лебідь» давньонижньонімецька
sonata «соната; дзвін; гра на інструменті» італійська
sonāre «звучати; шелестіти; брязкати; грати, співати» (‹*sō˘enāre) латинська
сона́та македонська
sonata польська
sonatina польська
сона́та російська
сона́та сербохорватська
swan «лебідь» середньонижньонімецька
swane середньонідерландська
sonáta словацька
sonatína словацька
sonáta словенська
sonatína словенська
сонати́на українська
санаці́на українська
sonáta чеська
sonatina чеська
sonare «звучати, дзвонити; грати на музичному інструменті» ?
svanáḥ «звук, тон» ?
senim «гра, звучання» ?
swinsian «співати» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.