СОЛОМАХА — ЕТИМОЛОГІЯ
салама́та «рідка страва із завареного борошна»
неясне;
пов’язувалося з са́ло (Преобр. ІІ 247) або з со́лод (Соболевский РФВ 66, 348–349; Преобр. ІІ 247);
зіставлялося також із гр. σαλγαμάτον «їжа з ріпи» (Фасмер ГСЭ ІІІ 170–171) і з пн.-тюрк. solomat (Mikl. TEl, Nachtr. II 184), телеут. salamat «каша»;
пор. також каз. салма «суп з галушками»;
р. салама́та «бовтанка, рідка каша», [салома́та, солома́т, солома́та, солома́ть] «тс.», [салама́ть] «вівсяна крупа, піджарена на салі», бр. [салама́ха], п. sałamacha «саламаха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
салама́ть
«вінегрет»
салама́ха
«саламата, їжа з товченого часнику, хліба і квасолі»
салама́шка
«густий осадок, залишок, гуща»
солома́ха
«саламата»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| салама́ха | білоруська |
| σαλγαμάτον «їжа з ріпи» | грецька |
| салма «суп з галушками» | казахська |
| sałamacha «саламаха» | польська |
| салама́та «бовтанка, рідка каша» | російська |
| салома́та | російська |
| солома́т | російська |
| солома́та | російська |
| солома́ть «тс.» | російська |
| салама́ть «вівсяна крупа, піджарена на салі» | російська |
| salamat «каша» | телеутський |
| са́ло | українська |
| solomat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України