СОЛОДЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

со́лод

псл. *soldъ «солод, солодощі; солодкий» (давніше «солоний, смачний»), *soldъkъ «солодкий»;
споріднене з лит. saldùs «солодкий», лтс. salˆds «тс.»;
далі пов’язане з псл. solь «сіль», лтс. sā̀ls, гот. salt, лат. sāl, гр. ἅλς «тс.»;
р. со́лод, бр. со́лад, др. солодъ, п. słód, «солод», słodki «солодкий», ч. слц. slad «солод», sladkó «солодкий», вл. słód «солод», słódki «солодкий», нл. słod, słodki, полаб. slad «солод», болг. слад «тс.», сла́дък «солодкий», м. слад, сладок, схв. сла̑д, сла̏дак, слн. slád, sládek, стсл. сладъкъ «солодкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насоло́да
насолоди́тися
осоло́да «блаженство, насолода»
пересолода́ти «перестояти» (про солод, ячмінь)
по́солодкий «солодкуватий»
посолодцюва́ти «поласувати солодким»
солоде́ць «цукор»
соло́диво «прянощі; відвар солоду»
солоди́льний
солоди́льник
солоди́ти
со́лоді «ґрунти, що утворилися з солонців унаслідок їх промивання»
солоді́вня́ «приміщення, де готують зерно для солоду»
солоді́й «той, хто любить солодке; онаніст»
солоді́ти
солодка́вий
соло́дкий
солодкува́тий
солодне́ча
солодо́вник «пивовар»
солодо́вня «солодівня»
со́лодо́щі
солоду́н «солодій»
солоду́ха «страва з житнього солоду»
соло́дшати
со́лодь «солодкість Нед; нектар О»
солодя́тко «серденятко»
соложе́ник «солодкий пиріг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́лад білоруська
слад «тс.» болгарська
słód «солод»«солодкий» верхньолужицька
słódki «солод»«солодкий» верхньолужицька
salt готська
ἅλς «тс.» грецька
солодъ давньоруська
sāl латинська
salˆds «тс.» латиська
sā̀ls латиська
saldùs «солодкий» литовська
слад македонська
słod нижньолужицька
słodki нижньолужицька
slad «солод» полабська
słód «солод»«солодкий» польська
słodki «солод»«солодкий» польська
*soldъ «солод, солодощі; солодкий» (давніше «солоний, смачний») праслов’янська
solь «сіль» праслов’янська
со́лод російська
д сербохорватська
slad «солод»«солодкий» словацька
sladkó «солод»«солодкий» словацька
slád словенська
sládek словенська
сладъкъ «солодкий» старослов’янська
сла́дък «солодкий» українська
сладок українська
дак українська
slad «солод»«солодкий» чеська
sladkó «солод»«солодкий» чеська
*soldъkъ «солодкий» ?

солода «багатоніжка звичайна, Polypodium vulgare L.» (бот.)

похідні утворення від соло́дкий, псл. *soldъ(kъ);
назви зумовлені солодким смаком цих рослин (переважно їхніх коренів);
р. соло́дка «солодець», бр. сало́дка «тс.», п. [słodyczka] «багатоніжка звичайна», ч. osladič, [sladič], слц. sladič, схв. о̏слāд «тс.», сла̀дūћ «тс.; солодець», слн. sladìč «багатоніжка звичайна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

солоде́ць «солодка, Glycyrrhiza L.»
солодик
солодика «тс.»
солодиця лісова «багатоніжка звичайна; [солодка Mak]»
солоди́ч «солодка»
солоди́ш «багатоніжка звичайна»
солодник «медова трава, Holcus L.»
солодуш «тс.; солодушка, Hedysarum L.»
солоду́шка «Hedysarum; [багатоніжка звичайна Mak]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сало́дка «тс.» білоруська
słodyczka «багатоніжка звичайна» польська
*soldъ(kъ) праслов’янська
соло́дка «солодець» російська
слāд «тс.» сербохорватська
sladič словацька
sladìč «багатоніжка звичайна» словенська
sladič українська
сла̀дūћ «тс.; солодець» українська
osladič чеська
соло́дкий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.