СНІТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

сні́тий (у сполученні [с. орі́х] «горіх без ядра і запліснявілий»)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. [śnity] (у сполученні s.orzech «поганий, зіпсований горіх») може бути пов’язане з [śnić] «спорохніла зернина у колосі (пшениці тощо)», śnieć «[тс.]; сажка, Uredo’, якому відповідає укр. [сніть] «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss.; сажка зернова, Uredo segetum L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

снітя́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
śnity «поганий, зіпсований горіх» (у сполученні s.orzech «поганий, зіпсований горіх») польська
śnić «спорохніла зернина у колосі (пшениці тощо)» (у сполученні s.orzech «поганий, зіпсований горіх») польська
śnieć «[тс.]; сажка, Uredo’, якому відповідає укр. [сніть] «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss.; сажка зернова, Uredo segetum L.» ?


сніть «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss. (Uredo segetum L.)» (бот.)

псл. snětъ (snětь) «сажка»;
здебільшого пов’язується з ч. nítiti «запалювати, палити», слц. nietit’ «розпалювати», п. niecić «тс., роздмухувати», схв. ст. унитити «запалити (вогонь)», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», псл. *gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) і припускається розвиток семантики «розпалити (вогонь)» – «обпалена дровина, головня» – «сажка, [головня]»;
у такому разі назва могла бути зумовлена подібністю зовнішнього вигляду рослин, уражених грибками, до головні, обгорілого поліна (пор. інші назви цієї грибкової хвороби злаків: укр. са́жка, р. головня́, бр. са́жа, схв. га́ра, [гар, гареж, гарежина, гарка], слн. ožíg, pálež, нвн. Brand);
менш обґрунтовані зближення з дангл. gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h)- «тс., роздирати») (Kořínek LF 61, 49), зіставлення з псл. *gniti «гнити, тліти» (Skok III 297–298), пов’язання з псл. snětь «колода, обрубок» (Schuster-Šewc 1326–1327);
бр. [смятый] «сажка», [смяце́й, смяця́й, сніцей, сніт, заснет] «тс.», п. śnieć «зона, сажка», ч. snet’, [snět] «тс.», snětivó «уражений сажкою», слц. snet’ «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales», вл. sněć «сажка», [smjeć], нл. sněś «тс.», болг. заст. сне́тей «сажка на житі», схв. [сни̏jет] «сажка на збіжжі», [снит], сне̑т «тс.», [(тврда) снет] «ріжки, Claviceps purpurea L.», [(прашната) снет] «сажка вівса», снèтљив «уражений сажкою», слн. snét «сажка», [smetljäj] «тс.», стсл. снѣтовъ «паршивий, покритий паршею»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́сніт «сажка; зіпсованість, хиріння, кволість Ж»
засні́та «зіпсованість, хиріння, кволість»
засніти́ти(ся) «хиріти, гинути від сажки Ж; покритися сажкою; зароджуватися; закупорюватися гноєм (про рану)»
за́сніток «зародок; нівечення, загибель Ж»
засні́ченє «тс.»
засні́чуватися «тс.»
о́снідок «сажка»
присніти́тися «запліснявіти, покритися іржею»
сніт
сніта́
сніти́й
сніти́стий «із сажкою (про хліб)»
сніти́тися «покриватися сажкою (про колосся); пліснявіти»
сні́тиці (мн.)
сні́тиця
сніті́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смятый «сажка» білоруська
сне́тей «сажка на житі» болгарська
sněć «сажка» верхньолужицька
gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h) давньоанглійська
sněś «тс.» нижньолужицька
niecić «тс., роздмухувати» польська
śnieć «зона, сажка» польська
snětъ «сажка» (snětь) праслов’янська
*gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) праслов’янська
*gniti «гнити, тліти» праслов’янська
snětь «колода, обрубок» праслов’янська
унитити «запалити (вогонь)» сербохорватська
jет «сажка на збіжжі» сербохорватська
nietit' «розпалювати» словацька
snet' «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales» словацька
nétiti «роздмухувати (вогонь)» словенська
snét «сажка» словенська
снѣтовъ «паршивий, покритий паршею» старослов’янська
смяце́й українська
смяця́й українська
сніцей українська
сніт українська
заснет «тс.» українська
snět «тс.»«уражений сажкою» українська
snětivó «тс.»«уражений сажкою» українська
smjeć українська
снит українська
т «тс.» українська
тврда «ріжки, Claviceps purpurea L.» () українська
прашната «сажка вівса» () українська
снèтљив «уражений сажкою» українська
smetljäj «тс.» українська
nítiti «запалювати, палити» чеська
snet' чеська
унитити «запалити (вогонь)» ?
сне́тей «сажка на житі» ?

снітій «стоколос, Bromus L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з [сніті́й] «сажка зернова, Uredo segetum L.» як назва польового бур’яну, що не дає корисних плодів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніті́й «сажка зернова, Uredo segetum L.» ?

сніт «колода, обрубок, оцупок»

псл. snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»);
споріднене з гот. sneiþan «різати, збирати урожай», дісл. snīða (sneið) «тс.», sneið «відрізаний кусок; причіпка», дангл. snīðan «різати; рубати, ударяти», днн. snīthan «різати», гол. snijden, двн. snīdan, нвн. schneiden «тс.»;
виведення від нвн. Schnitt «розріз, шматок» (Шелудько 46) помилкове;
бр. [сніт] «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек», [снет] «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика», [снёт, снето́к, снётка, сне́ціна, сніці́на, снято́к] «тс.», п. śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті», [śniad] «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві», ч. snět’ «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]», [snět] «тс.; стовбур дерева; корпус тіла», [snítka] «трухляве дерево; трухлява колода», [snítek] «тс.», слц. [snet’] «гілка» [snet] «тс.», [snietka] «тонка гілка», нл. *snět «пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

снєдь «накривка очка дуплянки -- вулика з видовбаної колоди»
снєт
снєть «тс.»
снить
сні́та «тс.»
снітува́ти «рубати ліс»
снот «дошка, яка закриває великий боковий отвір і кришку дуплянки; кришка великого бокового отвору дуплянки»
цніт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніт «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек» білоруська
snijden голландська
sneiþan «різати, збирати урожай» готська
snīðan «різати; рубати, ударяти» давньоанглійська
snīdan давньоверхньонімецька
snīða «тс.» (sneið) давньоісландська
snīthan «різати» давньонижньонімецька
*snět «пень» нижньолужицька
schneiden «тс.» нововерхньонімецька
Schnitt «розріз, шматок» нововерхньонімецька
śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті» польська
snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане») праслов’янська
snet' «гілка»«тс.» словацька
снет «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика» українська
снёт українська
снето́к українська
снётка українська
сне́ціна українська
сніці́на українська
снято́к «тс.» українська
śniad «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві» українська
snět «тс.; стовбур дерева; корпус тіла» українська
snítka «трухляве дерево; трухлява колода» українська
snítek «тс.» українська
snietka «тонка гілка» українська
snět' «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]» чеська
sneið «відрізаний кусок; причіпка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.