СМІХОВИННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

смія́тися

псл. *smijati (*smьjati) sę, *smějǫ sę, *směхъ (‹ іє. *smei-so-s/ smoi-so-s);
споріднене з лтс. smiêt (1 ос. одн. теп. ч. smêju) «сміятися, жартувати, брати на сміх», smaĩda «усмішка», дінд. smáyatē (smáyati) «посміхається», smḗraḥ «усміхнений», smitaḥ «тс.», гр. μειδ(ι)άω «посміхаюся», сангл. smīlin (smilen) «посміхатися», англ. smile «сміятися», дат. норв. smile «посміхатися», свн. smielen, smieren «тс.» (((двн. *smīalōn, *smīarōn), тох. А smimāќ «усміхнений», B smimans «тс.», лат. mīrus «чудовий», дірл. miad «слава», mōit «хвалиться»;
іє. *(s)mei-/ smi- «посміхатися; дивуватися»;
потребує додаткової аргументації зближення (Wood The American Journal of Philology 20, 260; Falk–Torp 1032) іє. *mei- (*smi-) «посміхатися» з *smi- (*smu-) «терти»;
р. смея́ться, смех, бр. смяя́цца, смех, др. смиятися, смьятися, смѣхъ, п. śmiać się, śmieję się, śmiech, ч. smáti se, směji se, smích, слц. smiat’ sa, smiech, вл. smjeć so, směch, нл. smjaś se, směch, полаб. sḿot să, болг. смея́ се, смях, м. смее се, смеа (смев), схв. смèjати се, сми̏jех (сме̑j, сме̑х), слн. smеjáti se, sméh, стсл. смиати сѧ, смѣѭ сѧ, смѣхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висміва́ти «висміювати»
висміва́тися «насміхатися»
ви́сміх «висміювання»
висмі́ювати
ви́сміяти
на́сміх
насміха́тися
насмі́шка
насмі́шкуватий
насмі́шник
обсмія́ти
о́сміх
осміха́тися
осмі́хнений
осміхну́тися
осміши́ти «осміяти»
осміши́тися
о́смішка
осмія́ння
осмія́ти
пере́сміхи
пере́смішки
пересмі́шник
пересмія́ти
по́смі́х
посміха́ти «посміюватися»
посміха́тися
посміхо́висько
посміхо́вище
посміше́нний «осміяний»
посмі́шище
по́смішка
посмі́шкувати(ся)
посмі́шкуватий
посмі́шливий «насмішкуватий»
посмі́шний «тс.»
посмі́юватися
сміх
сміха́ «те, що здатне розсмішити»
сміхова́лець «жартівник»
сміхова́нець «тс.»
сміхо́вина́
сміхови́нка
сміхови́нний
сміхо́висько «те, з чого сміються»
сміхови́тий «смішний»
сміхо́вище «тс.»
смі́хом
сміхо́та́
сміхоти́нка «легка усмішка»
сміхотли́вий
сміхотня́ «сміх»
сміхоту́н
сміхоту́ха
сміху́н
сміху́ха
сміху́чий «смішний»
сміши́нка
сміши́ти
сміши́тися «робити із себе посміховисько»
смі́шка «анекдот»
смі́шки
смішко́ «сміхун»
смішко́м
смішкува́ти «висміювати»
смішкува́тий
смішкува́тий
смішли́вий
смі́шни́й
смішо́к
смію́н
сміюне́ць «зуб-різець»
смію́ха
смія́тоньки ся (зменш.)
у́смівка «усмішка»
у́сміх
усміха́тися
усмі́хли́вий
усмі́хнений
усмі́хнутий
усміхну́тися
у́смі́шка
усмі́шливий
усмі́шний «жартівливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smile «сміятися» англійська
смяя́цца білоруська
смех білоруська
смея́ се болгарська
смях болгарська
smjeć so верхньолужицька
směch верхньолужицька
μειδ(ι)άω «посміхаюся» грецька
*smīalōn давньоверхньонімецька
*smīarōn давньоверхньонімецька
*smīalōn давньоверхньонімецька
*smīarōn давньоверхньонімецька
*smīalōn давньоверхньонімецька
*smīarōn давньоверхньонімецька
*smīalōn давньоверхньонімецька
*smīarōn давньоверхньонімецька
smáyatē «посміхається» (smáyati) давньоіндійська
smḗraḥ «усміхнений» давньоіндійська
smitaḥ «тс.» давньоіндійська
smáyati давньоіндійська
smáyati давньоіндійська
smáyati давньоіндійська
smáyati давньоіндійська
miad «слава» давньоірландська
mōit «хвалиться» давньоірландська
смиятися давньоруська
смьятися давньоруська
смѣхъ давньоруська
smile «посміхатися» датська
*smei-so-s / smoi-so-s індоєвропейська
*smei-so-s / smoi-so-s індоєвропейська
*(s)mei-/smi- «посміхатися; дивуватися» індоєвропейська
*mei- «посміхатися» (*smi-) індоєвропейська
*smi- «терти» (*smu-) індоєвропейська
*smu- індоєвропейська
*smu- індоєвропейська
*smu- індоєвропейська
*smu- індоєвропейська
mīrus «чудовий» латинська
smiêt «сміятися, жартувати, брати на сміх» (1 ос. одн. теп. ч. smêju) латиська
smaĩda «усмішка» латиська
смее се македонська
смеа (смев) македонська
смев македонська
smjaś se нижньолужицька
směch нижньолужицька
smile «посміхатися» норвезька
sḿot să полабська
śmiać się польська
śmieję się польська
śmiech польська
*smijati sę праслов’янська
*smějǫ праслов’янська
*směхъ (‹ іє. *smei-so-s/ smoi-so-s) праслов’янська
*smьjati sę праслов’янська
*smьjati sę праслов’янська
смея́ться російська
смех російська
смèjати се сербохорватська
сми̏jех (сме̑j, сме̑х) сербохорватська
сме̑j сербохорватська
сме̑х сербохорватська
smīlin «посміхатися» (smilen) середньоанглійська
smilen середньоанглійська
smilen середньоанглійська
smilen середньоанглійська
smilen середньоанглійська
smielen середньоверхньнімецька
smieren «тс.» (((двн. *smīalōn, *smīarōn) середньоверхньнімецька
smiat' sa словацька
smiech словацька
smеjáti se словенська
sméh словенська
смиѩти сѧ старослов’янська
смѣѭ сѧ старослов’янська
смѣхъ старослов’янська
smimāṃ «усміхнений» тохарська А
smimans «тс.» тохарська В
smáti se чеська
směji se чеська
smích чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.