СМЕРТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
смерть
компонент sъ- розглядається також (Трубачев Этим. словарь сл. языков. Проспект 83) як префікс, що відповідає лат. com- «з-»;
псл. *sъmьr̥tь, утворене з основи *mьr̥-tь, пов’язаної чергуванням голосних із *merti «умирати» і спорідненої з лит. ст. mirtis «смерть», лтс. mr̃te, дінд. mṛtiḥ, лат. mors, mortis «тс.», та компонента sъ-, який здебільшого зіставляється з дінд. su- «добрий», лат. suus «свій» (отже, мається на увазі природна смерть, «своя смерть», а не загибель, убивство і под.);
р. смерть, бр. смерць, др. съмьрть, п. śmierć, ч. smrt, слц. smrt’, вл. smjerć, нл. smjerś, болг. смърт, м. смрт, схв. смр̏т, слн. smr̀t, стсл. съмрьть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсме́ртний
досме́ртний
«який триває протягом усього життя; смертельно шкідливий»
обезсме́ртити
передсме́ртний
посмертити
«вбити»
посме́ртний
присме́ртний
смерте́льний
смерте́нний
«смертельно хворий»
сме́ртний
сме́ртник
сме́ртні
смертови́й
«смертельний»
смертяни́й
«смертоносний»
усме́рти́ти
«умертвити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смерць | білоруська |
смърт | болгарська |
smjerć | верхньолужицька |
mṛtiḥ | давньоіндійська |
su- «добрий» | давньоіндійська |
съмьрть | давньоруська |
com- «з-» | латинська |
mors | латинська |
mortis «тс.» | латинська |
suus «свій» (отже, мається на увазі природна смерть, «своя смерть», а не загибель, убивство і под.) | латинська |
mr̃te | латиська |
mirtis «смерть» | литовська |
смрт | македонська |
smjerś | нижньолужицька |
śmierć | польська |
*sъm<SUP>ь</SUP>r̥tь | праслов’янська |
*m<SUP>ь</SUP>r̥-tь | праслов’янська |
*merti «умирати» | праслов’янська |
смерть | російська |
смр̏т | сербохорватська |
smrt' | словацька |
smr̀t | словенська |
съмрьть | старослов’янська |
smrt | чеська |
смерте́льник «цикута отруйна, віха, Cicuta virosa L.» (бот.)
похідне утворення від смерть;
назва зумовлена отруйністю цикути;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смерть | українська |
смертка «нічний метелик, Phalaena» (ент.)
пов’язане із смерть;
назва зумовлена давнім слов’янським повір’ям, згідно з яким душі померлих можуть перевтілюватися в метеликів;
ч. заст. [smrt’], слц. [smrtka, smrt’] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сме́ртний мотиль
«тс.»
смерть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
smrtka «тс.» | словацька |
smrt' «тс.» | словацька |
смерть | українська |
smrt' | чеська |
іщи́ця «метелик, парусник, Papilio L.; нічний метелик, п’ядак бузковий» (ент.)
результати видозміни форми [ві́щиця] (пор. п. wieszczyса «відьма»), зближеної з дієсловом [иска́ти] «шукати»;
назва зумовлена народним віруванням, згідно з яким поява метелика віщує нещастя (пор. інші його назви: [го́лод, смерть, сме́ртка, смертний мотиль, босорка́ня (букв. «відьма»)]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́щиця
«п’ядак бузковий, Phalaena L.»
и́щиця
«тс.»
іщевиця
іщериця
ущиця
щи́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
wieszczyса | польська |
ві́щиця (пор. п. wieszczyса «відьма») | українська |
иска́ти «шукати» | українська |
го́лод | українська |
смерть | українська |
сме́ртка | українська |
смертний | українська |
мотиль | українська |
босорка́ня | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України