СЛІПНУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
сліп «велика пастка, ведмежа пастка»
неприйнятне виведення від псл. *stъl̥pъ «стовп» (Преобр. II 324);
можливо, пов’язане зі [склепці] «тенета»;
псл. slopъ, slap-;
очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до *xlop- «хлопати», можливо, пов’язані з іє. *sel- «лопнути, тріснути»;
зіставляється з англ. slap «легкий удар, шльопання», нвн. schlapp (виг.) «хлоп», Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» (Schuster-Šewc 1302; Matzenauer LF 7, 220–221; ZfSlPh 11, 373), ч. slap «водоспад, поріг (на річці)» (Schuster-Šewc 1302, 1307);
р. [слопе́ц] «пастка, западня; капкан», п. [słopiec] «пастка, западня (з деревини)», [słop, słap, śłap, człap, szlap] «тс.», slęp «вид рибальської сітки», ч. слц. slopec «пастка», chlopec «тс.», вл. słapać «ловити, хватати», słapać «захопити зненацька», нл. słapaś «ловити; хватати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́сліп
«ведмежа пастка»
прислопи́ти
«піймати пасткою»
слоп
«пастка на ведмедя»
слопе́ць
«пастка Нед; мишоловка О; вид западні для птахів Г; щипці для горіхів Нед»
сновпе́ць
«пастка на пацюків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «легкий удар, шльопання» | англійська |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| *sel- «лопнути, тріснути» | індоєвропейська |
| słapaś «ловити; хватати» | нижньолужицька |
| schlapp «хлоп» (виг.) | нововерхньонімецька |
| Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» | нововерхньонімецька |
| słopiec «пастка, западня (з деревини)» | польська |
| słop «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| słap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| śłap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| człap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| szlap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| slęp «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп» | праслов’янська |
| slopъ | праслов’янська |
| slap- | праслов’янська |
| слопе́ц «пастка, западня; капкан» | російська |
| slopec «пастка»«тс.» | словацька |
| chlopec «пастка»«тс.» | словацька |
| склепці «тенета» | українська |
| slap «водоспад, поріг (на річці)» | чеська |
| slopec «пастка»«тс.» | чеська |
| chlopec «пастка»«тс.» | чеська |
| *xlop- «хлопати» | ? |
сліпи́й
псл. slěpъ-jь «сліпий», slьpnǫti «сліпнути»;
задовільного пояснення не має;
спроба пов’язати з лит. slė˜pti «приховувати, ховати», slaptá «тайник, укриття», лтс. slèpt, slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331–332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий», žlibti «сліпнути» (Machek ESJČ 554; Janáček Slavia 24, 1–3), з гот. hleibjan «піклуватися» (Feist 262; Uhlenbeck PBrB 30, 291);
заслуговує на увагу зведення псл. *sloi̯p-/slĭp- (Топоров ЭИРЯ I 11–15) до іє. *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати», збереженого у лат. lippus «підсліпуватий, із запаленими очима», лит. lìpti «прилипнути», lipnùs «липкий, клейкий», lipùs «тс.; прив’язаний», лтс. lipt «нав’язувати», lipigs «липкий, клейкий»;
р. слепо́й, бр. сляпы́, др. слѣпыи, п. ślepy, ч. slepó, oslnouti «осліпнути», oslniti «осліпити», слц. slepó, вл. slepy, нл. slěpy, полаб. slepĕ, болг. сляп, сле́пи, м. слеп, схв. сли̏jеп, сле̑п, слн. slép, стсл. слѣпъ, осльпнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всліпу́
(усліпу́)
заслі́плений
заслі́плення
зо́сліпу
нао́сліп
наслі́пачи
«наосліп»
наслі́пачки
на́сліпо
«тс.»
о́сліп
ослі́плений
ослі́плення
ослі́плий
підслі́па
«той, хто має поганий зір»
підслі́пий
підслі́пуватий
послі́плий
послі́пти
послі́пуватий
прислі́пуватий
слепа́чка
«тс.»
слипиндя́
«сліпець»
слипиті́ти
«сліпати»
сліп
«сліпий»
сліп-цу́ля
«сліпець»
сліпа́вий
«сліпуватий»
сліпа́к
«сліпа людина; каганець»
слі́панка
«манівці, бездоріжжя»
сліпанки́
«тс.»
(мн.)
слі́па́ти
сліпачи́ско
сліпачи́ще
сліпачо́к
«каганець»
сліпе́нький
сліпе́ць
слі́пи
«очі»
(мн.)
сліпи́ти
сліпи́цею
«наосліп»
сліпма́
сліпмя́
слі́пні
«тс.»
слі́пнути
сліпо́та́
сліпува́нє
«осліплення»
сліпува́ти
«бути сліпим; [сліпати Нед]»
сліпуне́ць
«каганець»
сліпу́чий
сліпу́шка
«тс.»
сліпце́м
«тс.»
сліпцу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпы́ | білоруська |
| сляп | болгарська |
| сле́пи | болгарська |
| slepy | верхньолужицька |
| hleibjan «піклуватися» | готська |
| слѣпыи | давньоруська |
| *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати» | індоєвропейська |
| lippus «підсліпуватий, із запаленими очима» | латинська |
| slèpt | латиська |
| slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331--332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий» | латиська |
| žlibti «сліпнути» | латиська |
| lipt «нав’язувати» | латиська |
| slė˜pti «приховувати, ховати» | литовська |
| slaptá «тайник, укриття» | литовська |
| lìpti «прилипнути» | литовська |
| lipnùs «липкий, клейкий» | литовська |
| lipùs «тс.; прив’язаний» | литовська |
| lipigs «липкий, клейкий» | литовська |
| слеп | македонська |
| slěpy | нижньолужицька |
| slepĕ | полабська |
| ślepy | польська |
| slěpъ-jь «сліпий» | праслов’янська |
| slьpnǫti «сліпнути» | праслов’янська |
| *sloi̯p- / slĭp- | праслов’янська |
| слепо́й | російська |
| сли̏jеп | сербохорватська |
| сле̑п | сербохорватська |
| slepý | словацька |
| slép | словенська |
| слѣпъ | старослов’янська |
| осльпнѫти | старослов’янська |
| slepý «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslnouti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslniti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
приснопи́ти «прибити, вразити»
очевидно, результат видозміни деетимологізованого [прислопи́ти] «спіймати в пастку», похідного від [сліп] «пастка, западня», і зближення його з основою слова сніп (снопи́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прислопи́ти «спіймати в пастку» | українська |
| сліп «пастка, западня» | українська |
| сніп (снопи́) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України