СЛІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

слій «прожилка, візерунок у деревині Нед; волокнина, фібра Куз; шар землі Бі»

загальноприйнятого пояснення не має;
реконструюється (Фасмер III 674; Черных II 176; Преобр. II 323; Bern. I 729) псл. *sъlojь (первісно) «те, що зливається, стікає», утворене з префікса *sъ- «з-; разом» та іменної основи *lojь, пов’язаної чергуванням кореневих голосних з дієсловом liti, lьjǫ «лити»;
більш переконливою є реконструкція псл. *slojь «шар, пласт; річні кільця (у дереві)», зближуваного з лтс. sleja «риска, лінія, смужка», прус. slayan «санний полоз», лит. šlãjos (жін. р., мн.) «сани», šliẽti «притуляти», лтс. slìet «тс.», дінд. śráyati «притуляє», ав. srayatē «притуляється», лат. clīno «нахиляю», гр. ϰλῑˊνω «притуляю»;
іє. *k῀loi̯o-s;
р. слой «шар, пласт», бр. слой «тс.; [річні кільця у дереві; сувій, шматок полотна]», п. słój «шар; прожилка, жилка (у дереві, мармурі)», ч. sloj «шар, пласт, поклад», слц. sloj «шар, пласт», болг. слой «тс.; [кірка льоду]», м. слоj «шар», схв. сло̑j «шар, пласт», слн. slа̏j «гірський пласт, поклад», р.-цсл. слои «пласт, шар», слоѥватыи «шаруватий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прослі́й «прошарок»
слой «тс.»
слої́стий «шаруватий, листковий»
слої́ти «робити шари, укладати шарами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
srayatē «притуляється» авестійська
слой «тс.; [річні кільця у дереві; сувій, шматок полотна]» білоруська
слой «тс.; [кірка льоду]» болгарська
ϰλῑˊνω «притуляю» грецька
śráyati «притуляє» давньоіндійська
*k῀loi̯o-s індоєвропейська
clīno «нахиляю» латинська
sleja «риска, лінія, смужка» латиська
šliẽti «притуляти» латиська
slìet «тс.» латиська
šlãjos «сани» (жін. р., мн.) литовська
слоj «шар» македонська
słój «шар; прожилка, жилка (у дереві, мармурі)» польська
*sъlojь «те, що зливається, стікає» (первісно) праслов’янська
*sъ- «з-; разом» праслов’янська
*lojь праслов’янська
lьjǫ «лити» праслов’янська
liti праслов’янська
*slojь «шар, пласт; річні кільця (у дереві)» праслов’янська
slayan «санний полоз» прусська
слой «шар, пласт» російська
слои «пласт, шар» русько-церковнослов’янська
слоѥватыи «шаруватий» русько-церковнослов’янська
сло̑j «шар, пласт» сербохорватська
sloj «шар, пласт» словацька
slòj «гірський пласт, поклад» словенська
sloj «шар, пласт, поклад» чеська


сло́їк «банка (посудина)»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. słoik «банка», słój «велика банка», як і нл. słoj «миска, бляшанка; скляночка, банка, ящичок, скринька», słojk «тс.; тарілка з ласощами на весіллі», вл. słójk «мисочка, горщик для масла; банка, бляшанка», може бути зведене до псл. *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити»;
ототожнення зі [слій, слой] «шар, прожилки в деревині» (Фасмер III 674; Brückner 500; Schuster-Šewc 1304) видається помилковим;
бр. сло́ік «банка (скляна або глиняна); [чарка; кусок чого-небудь конічної, зрізаної форми]», слой «банка (частіше глиняна)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висло́я «вимита долина»
слій «велика банка; кухоль»
слой «миска, чашка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сло́ік «банка (скляна або глиняна); [чарка; кусок чого-небудь конічної, зрізаної форми]» білоруська
слой «банка (частіше глиняна)» білоруська
słójk «мисочка, горщик для масла; банка, бляшанка» верхньолужицька
słoj «миска, бляшанка; скляночка, банка, ящичок, скринька» нижньолужицька
słojk «тс.; тарілка з ласощами на весіллі» нижньолужицька
słoik «банка» польська
słój «велика банка» польська
*sъlojь праслов’янська
sъliti «злити» праслов’янська
liti «лити» праслов’янська
слій «шар, прожилки в деревині» українська
слой «шар, прожилки в деревині» українська

сло́йка «булочка з листкового тіста»

запозичення з російської мови;
р. сло́йка, слоёный «тс.» пов’язані зі слой «шар, пласт», якому відповідає укр. [слій] (див.);
бр. сло́йка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слойо́ний «листковий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сло́йка білоруська
сло́йка російська
слоёный «тс.» російська
слой «шар, пласт» російська
слій українська

слу́я «жила (у копальні) Нед; верства, шар у камені О»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. słój «шар» відповідає укр. [слій] «прожилка; шар землі» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
słój «шар» польська
слій «прожилка; шар землі» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.