СЛОБОНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
слобода́ «вільне від повинностей поселення; частина міста за характером населення; велике селище; частина села; [свобода Нед]»
псл. sloboda, очевидно, результат видозміни форми svoboda «тс.»;
недостатньо переконливе обмеження цієї зміни східнослов’янськими мовами (Фасмер III 672–673; Преобр. II 323);
викликає сумнів виведення від псл. slabъ «слабий» (Брандт РФВ 24, 184), а також зіставлення з slověne «слов’яни» або з гот. silba «сам» (Otrębski LP I 143–144);
р. слобода́, бр. слабада́, др. слобода «свобода; селище», ч. діал. слц. sloboda «свобода», болг. слобода́, м. слобода, схв. слоба̏да, слн. заст. slо̑boda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слобі́дка
«частина міста за характером колишнього населення; велике селище»
слобі́дко
«вільно»
слобі́дно
«тс.»
слободжани́н
«житель слободи»
слобо́ди
«пільги; незаселені землі»
слободи́ти
«звільнити; відпустити Нед»
слобо́дний
«вільний»
слобо́дно
«вільно»
слободя́н
«тс.»
слободя́нин
слобожа́нин
слобожє́ний
«наділений правом»
слобони́ти
«звільнити; [ослабити, відпустити Нед]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слабада́ | білоруська |
| слобода́ | болгарська |
| silba «сам» | готська |
| слобода «свобода; селище» | давньоруська |
| слобода | македонська |
| sloboda | праслов’янська |
| svoboda «тс.» | праслов’янська |
| slabъ «слабий» | праслов’янська |
| slověne «слов’яни» | праслов’янська |
| слобода́ | російська |
| слобòда | сербохорватська |
| sloboda «свобода» | словацька |
| slо̑boda «тс.» | словенська |
| sloboda «свобода» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України