СКРЕКОЧУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скрекота́ти
звуконаслідувальне утворення, паралельне скрегота́ти, кря́кати;
псл. *skrek-;
п. skrzeczeć, skrzek, ч. skřekati, skřek, слц. skrekotat’, škrek(ot), вл. škrěčeć «верещати, пронизливо кричати», škrěk «виск», нл. skrjakaś «каркати, тріщати», škřakotaś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрегота́ти
скреготі́ти
«скрекотати»
скреке́кати
скрекеке́
(виг.)
скре́кіт
скре́кот
скре́котень
«скрекотун»
скрекоті́ти
скрекотня́ва
скрекоту́ха
скригонча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| škrěčeć «верещати, пронизливо кричати»«виск» | верхньолужицька |
| škrěk «верещати, пронизливо кричати»«виск» | верхньолужицька |
| skrjakaś «каркати, тріщати»«тс.» | нижньолужицька |
| škřakotaś «каркати, тріщати»«тс.» | нижньолужицька |
| skrzeczeć | польська |
| skrzek | польська |
| *skrek- | праслов’янська |
| skrekotat' | словацька |
| škrek(ot) | словацька |
| скрегота́ти | українська |
| кря́кати | українська |
| skřekati | чеська |
| skřek | чеська |
реґета́ть «скрекотати» (переважно про жаб)
звуконаслідувальні утворення, паралельні до крекота́ти, кректа́ти «тс.» (див. кре́кнути), [ре́хкати] «кумкати», скрекота́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рекета́ть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кректа́ти «тс.» (див. кре́кнути) | українська |
| ре́хкати «кумкати» | українська |
| крекота́ти | українська |
| скрекота́ти | українська |
скра́коль «велика зелена жаба»
результат контамінації іменника [скаку́ля] «жаба» і дієслова скрекота́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скракуля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скаку́ля «жаба» | українська |
| скрекота́ти | українська |
скрегота́ти
псл. *skъr̥žьtati, skregъtati;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до скрекота́ти, гр. ϰριγή «скрегіт зубів»;
далі зіставляється з *skъr̥gа «скарга»;
р. скрежета́ть, [скрегота́ть], скре́жет, бр. скры́гаць, скрыгата́ць, скро́гат «скрегіт», др. скрегътати, скрьжьтати, скрьжьтъ, скрежьть, п. zgrzytać, zgrzyt, ст. skrzytać, zkrzyt, ч. skřehotati «квакати, каркати», skřehot «квакання, каркання», слц. škrehotat’ «каркати», болг. скъ́рцам «скриплю», схв. шкргу́тати «скрипіти», шкр̏гӯт «скрегіт», слн. skŕgati «щебетати», skrgútati «тріщати», škrgеtáti «дзвеніти», стсл. скрьжьтати, скрьжьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скирготі́ти
«скреготати»
скрега
«жаба»
скрегенча́ти
скрегі́нцати
скре́гіт
скрегітли́вий
скрегну́ти
скрегону́ти
скрегонча́ти
скреготі́ти
скреготли́вий
скреготну́ти
скреготня́
скреготу́ха
скрейцати
скри́гати
скриги́ндзати
скриги́ц
(виг.)
скриги́цати
скригота́ти
шкиргота́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скры́гаць | білоруська |
| скрыгата́ць | білоруська |
| скро́гат «скрегіт» | білоруська |
| скъ́рцам «скриплю» | болгарська |
| ϰριγή «скрегіт зубів» | грецька |
| скрегътати | давньоруська |
| скрьжьтати | давньоруська |
| скрьжьтъ | давньоруська |
| скрежьть | давньоруська |
| zgrzytać | польська |
| zgrzyt | польська |
| skrzytać | польська |
| zkrzyt | польська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>r̥žьtati | праслов’янська |
| skregъtati | праслов’янська |
| скрежета́ть | російська |
| скрегота́ть | російська |
| скре́жет | російська |
| шкргу́тати «скрипіти» | сербохорватська |
| шкр̏гӯт «скрегіт» | сербохорватська |
| škrehotat' «каркати» | словацька |
| skŕgati «щебетати»«тріщати»«дзвеніти» | словенська |
| skrgútati «щебетати»«тріщати»«дзвеніти» | словенська |
| škrgеtáti «щебетати»«тріщати»«дзвеніти» | словенська |
| скрьжьтати | старослов’янська |
| скрьжьтъ | старослов’янська |
| скрекота́ти | українська |
| skřehotati «квакати, каркати»«квакання, каркання» | чеська |
| skřehot «квакати, каркати»«квакання, каркання» | чеська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>r̥gа «скарга» | ? |
стрекота́ти
звуконаслідувальне утворення, паралельне до скрекота́ти, [троскота́ти] «кричати, сокотати (про курку)», др. троскотати «стрекотати»;
пор. гр. τρίζω, τέτρῑγα «щебетати, джеркотати, стрекотати, пищати», στρίζ, στρίγξ «якийсь нічний птах», лат. strix «сова», що зближуються з іє. *(s)treig- «шипіти; дзижчати, свистіти» звуконаслідувального походження;
р. стрекота́ть «стрекотати», бр. страката́ць «тс.», др. въстрокотати «стрекотати» (про сороку);
Фонетичні та словотвірні варіанти
стре́кіт
стре́кот
«стрекіт»
стреко́та
«цикада, деревний цвіркун»
стрекота́ння
стрекоті́ння
стрекоті́ти
стрекотли́вий
стрекотня́
стрекотня́ва
стрекоту́лька
«саранча червонокрилка, Acridium stridulum»
стрекоту́ха
«та, що стрекоче, швидко, багатослівно говорить»
стрекоту́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страката́ць «тс.» | білоруська |
| τρίζω | грецька |
| τέτρῑγα «щебетати, джеркотати, стрекотати, пищати» | грецька |
| στρίζ | грецька |
| στρίγξ «якийсь нічний птах» | грецька |
| троскотати «стрекотати» | давньоруська |
| въстрокотати «стрекотати» (про сороку) | давньоруська |
| *(s)treig- «шипіти; дзижчати, свистіти» | індоєвропейська |
| strix «сова» | латинська |
| стрекота́ть «стрекотати» | російська |
| скрекота́ти | українська |
| троскота́ти «кричати, сокотати (про курку)» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України