СКЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

скло

думка про давню спорідненість слов’янських і германських слів (Младенов 615) мало переконлива;
псл. stьklo;
запозичення з готської мови;
гот. stikls «келих», споріднене з двн. stechal «тс.», задовільної етимології не має;
зіставляється з дісл. stikill «вістря (зокрема гострий кінець рога для пиття)», двн. stichil «колючка», stechal «крутий, обривистий»;
лит. stìklas «скло, склянка», лтс. stikls «скло», а також прус. sticlo «скло» є, очевидно, запозиченнями зі слов’янських мов або свідченнями того, що запозичення з готської мови відбулось ще у балтослов’янський період перед початком нової ери;
р. стекло́, бр. шкло́, др. стькло, п. szkło, ч. sklo, ст. stklo, слц. sklo, вл. нл. škla «миска», вл. škleńca «шибка», нл. šklanica «тс.», болг. стъкло́, цкло, м. стакло, схв. ста̀кло, скло̏, цкло̏, слн. stêklo, стсл. стькло;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́склений
засклі́лий
заскляні́лий
оскляні́ти
оскля́ти «перетворювати в скло (пісок)»
підскля́нник
ске́льце
скле́ний «полив’яний»
скли́во «емаль, полива, глазур»
скли́стий
скли́ти «вставляти скло; [покривати поливою]»
скли́ця «тс.»
склівочка «склянка»
склі́ти
склі́тися «блищати»
склува́тий
скляни́й
скляни́ця
скляни́чина «осколки скла»
скля́нка «стакан; [обломок скла Бі]»
склянни́ця «велика склянка або пляшка»
склянчи́на «склянка, стакан; скляне намисто»
скляр
скляре́нко «син скляра»
скляри́ха
склярі́вна «дочка скляра»
скля́рка «скляриха»
скля́рство
склярува́ти
склярчу́к «помічник скляра»
скля́чий «блискучий, як скло»
шке́льце
шкла́вий «склуватий»
шкли́во
шкли́ти «тс.»
шкли́тися «тс.»
шкло
шклови́на «шкляний предмет»
шкля́ни́й
шклянистий «склоподібний»
шкляни́ця «тс.»
шкля́нка
шкляр
шкляре́нко
шкляри́ха
шклярі́вна
шкля́рка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шкло́ білоруська
стъкло́ болгарська
škla «миска» верхньолужицька
škleńca «шибка» верхньолужицька
stikls «келих» готська
stechal «тс.» давньоверхньонімецька
stichil «колючка» давньоверхньонімецька
stikill «вістря (зокрема гострий кінець рога для пиття)» давньоісландська
стькло давньоруська
stikls «скло» латиська
stìklas «скло, склянка» литовська
стакло македонська
škla «миска» нижньолужицька
šklanica «тс.» нижньолужицька
szkło польська
stьklo праслов’янська
sticlo «скло» прусська
стекло́ російська
ста̀кло сербохорватська
sklo словацька
stêklo словенська
стькло старослов’янська
цкло українська
скло̏ українська
цкло̏ українська
sklo чеська
stechal «крутий, обривистий» ?
stklo ?

дошку́ли́ти «дійняти, допекти, датися взнаки»

похідні утворення від іменника ску́ла «нарив, болячка»;
зміна скшк, як у склошкло, скребти́шкребти́ та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доску́ла «докучання, сильний неспокій, біда»
доскули́ти
доску́лювати «тс.»
дошку́льки́й
дошку́льний
дошкуля́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ску́ла «нарив, болячка» ?
скло ?
шкло ?
скребти́ ?
шкребти́ ?

скля́нка (сорт яблук)

похідне утворення від скло;
назва зумовлена, очевидно, прозорістю спілого яблука цього сорту;
пор. п. szklanka (сорт вишень);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szklanka (сорт вишень) польська
скло українська

члано́к «посудина для пиття»

результат видозміни запозиченого п. [ćklanka], szklanka «склянка», утворених від szkło «скло», укр. скло, шкло;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ćklanka польська
скло українська
szklanka «склянка» ?
szkło «скло» ?
шкло ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.