СКИТАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
скита́тися
псл. skytati sę;
зіставляється з лит. kutė'ti «струшувати, стріпувати», дісл. skunda «швидко забирати, поспішати», skynda «гнати», двн. scutten «трясти, штовхати»;
р. скита́ться, бр. [скіта́цца], др. скытати ся, болг. ски́там (се), м. скита се, схв. ски́тати се, слн. skítati se, стсл. скытати сѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скита́вий
скита́лець
скита́льний
скита́льник
скита́льство
скита́льщина
скита́рка
«кочова бджола, Nomada»
ски́тки
«блукання»
скі́тнік
«блукач»
шкитавий
«бродячий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скіта́цца | білоруська |
| ски́там (се) | болгарська |
| scutten «трясти, штовхати» | давньоверхньонімецька |
| skunda «швидко забирати, поспішати» | давньоісландська |
| skynda «гнати» | давньоісландська |
| скытати ся | давньоруська |
| kutė'ti «струшувати, стріпувати» | литовська |
| скита се | македонська |
| skytati | праслов’янська |
| скита́ться | російська |
| ски́тати се | сербохорватська |
| skítati se | словенська |
| скытати сѧ | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України