СКАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

скака́ти «стрибати; танцювати»

псл. skakati, skočiti;
споріднене з лит. šókti, šóku, šokau «стрибати, танцювати», лтс. sâkt, sâku «починати», двн. giscëhan «траплятися, відбуватися», нвн. geschehen «тс.», дісл. skaga «видаватися», дірл. scuchim «іду геть»;
іє. *(s)kek- «скакати»;
ці відповідники зіставляються ще з лат. scateo «бити джерелом», лит. skásti, skastù «стрибати, скакати», гр. σϰαίρω «стрибаю», σϰιρτάω «тс.»;
думка про кельтське походження слов’янських слів (Šachmatov AfSlPh 33, 92) безпідставна;
р. скака́ть, [скочи́ть], бр. скака́ць, ско́чыць, др. скакати «стрибати, танцювати», скочити, п. skakać, skoczyć, ч. skákati, skočiti, слц. skákat’, skočit’, вл. skakać, skočić, нл. skakaś, skocyś, полаб. skokat, болг. ска́кам, ско́ча, м. скака, скокне, схв. ска́кати, ска̏чити, слн. skákati, skočíti, стсл. скакати, скочити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́скік
ви́скічка «білка»
ви́скок
ви́скоком
ви́скоцень «льон-стрибунець»
ви́скочень «вискочка»
ви́скочка
ви́скочки (дитяча гра)
відскі́к
ві́дскок
вскач (присл.)
вска́чки
вско́читися «збігтися» (про тканину)
вско́чки «тс.»
до́скіць (у виразі [в д.] «великими стрибками»)
доско́цький «спритний»
доско́чистий «тс. Ме; жвавий, веселий (про музику) Г»
доско́чити «здобути»
заска́кувати «заходити, забігати; [лестити, годити]»
за́скічни́й «такий, що защіпається»
за́ско́к
заско́чити «застигнути, захопити»
за́скочка (тех.)
зіско́к
знаско́ка
зна́скоку
на́вска́ч
навско́ки
навско́чку
надска́кувати «підбігати; лестити»
напідско́ки
на́скік «напад»
на́скіцька «настирлива людина»
на́ско́к
на́скоком
наско́чка «срібна оправа, накладена прикраса, оздоблення»
о́дскочки «обшиття країв (у вишивці)»
пере́скаком
перескі́к
пере́скічки «великодня хлоп’яча гра»
перескі́чний «високосний»
переско́к
переско́ки «відхилення, манівці, викрути»
переско́ком
підскі́к
підскі́ц
пі́дско́к
підско́ки (у виразі в п. «швидко, бігом»)
підско́ком
підско́цький «веселий, танцювальний» (про музику)
підско́чний «тс.»
поско́к «стрибок»
поско́чний (про музику до швидкого танцю)
при́скаком «уривками»
прискі́к (у виразі з приско́ком)
проска́чка
проскі́к «галоп» (у виразі [у п.])
розско́читися «лопнути, тріснути»
скак (у виразі на всьому скаку)
скак «трав’яний коник» (ент.)
ска́кави́ця «жаба»
ска́кавка «тс.; цвіркун Нед»
скака́лка
скакелю́ха «земляна блоха, Haltica Г; цвіркун Нед» (ент.)
скакі́вка «жаба»
скакі́ць (виг.)
скакі́цькати «стрибати, скакати»
ска́кля «сорока» (в загадці)
скакови́й
скако́вище «скачки»
скако́ха «жаба»
скаку́лець «земляна блоха; скакун Нед» (ент.)
скаку́ля «жаба»
скаку́н «той, що скаче, танцюрист, скаковий кінь; [заєць ВеУг; трав’яний коник]»
скакунді́й «заєць»
скакуне́ць «тушканчик, Dipus jaculus, земляний заєць Нед» (зоол.)
скаку́нка «жаба»
скакуно́чок «кобилка, Aphrophora» (ент.)
скаку́ха «жаба»
скаку́ця «тс.»
скаку́чий
скачка
ска́чки
скік «стрибок; танок з підскоком»
скік
скі́кавка «жаба»
скікі́ць
скі́кну́ти
скі́цнути
скіць
скі́чка «тс. Нед; лісова миша ВеЛ»
скічну́ти
скок «стрибок; [(ент.) трав’яний коник Л]»
ско́ка «жаба»
ско́ки «скакучі хвилі Нед; скачки Пі»
ско́кнути
скокови́й
скочака́
ско́чити
ско́чка «лісова миша Г; стрибунка, танцівниця Бі»
ско́чки
ско́чний «веселий, ритмічний»
уска́ч
у́скок «каскад на річці»
уско́ка «перебіжчик, утікач до запорожців» (заст.)
уско́ки
уско́чку «галопом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скака́ць білоруська
ска́кам болгарська
skakać верхньолужицька
skočić верхньолужицька
σϰαίρω «стрибаю» грецька
giscëhan «траплятися, відбуватися» давньоверхньонімецька
scuchim «іду геть» давньоірландська
skaga «видаватися» давньоісландська
скакати «стрибати, танцювати» давньоруська
*(s)kek- «скакати» індоєвропейська
scateo «бити джерелом» латинська
sâkt латиська
šókti литовська
skásti литовська
скака македонська
skakaś нижньолужицька
skocyś нижньолужицька
geschehen «тс.» нововерхньонімецька
skokat полабська
skakać польська
skoczyć польська
skakati праслов’янська
скака́ть російська
ска́кати сербохорватська
skákat' словацька
skočit' словацька
skákati словенська
skočíti словенська
скакати старослов’янська
скочи́ть українська
ско́чыць українська
скочити українська
ско́ча українська
скокне українська
чити українська
скочити українська
skákati чеська
skočiti чеська
skočiti ?
šóku ?
šokau «стрибати, танцювати» ?
sâku «починати» ?
skastù «стрибати, скакати» ?
σϰιρτάω «тс.» ?


скаку́лі «сорт синіх круглих слив, Prunus insititia variet.»

похідні утворення від скака́ти;
назви зумовлені, очевидно, тим, що при доторканні до спілої сливи цих сортів з неї вискакує м’якоть (пор. [дриску́лі] і под. «тс.»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

скакульки́ «дрібні круглі сливи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скака́ти ?

скаку́н «льон-стрибунець, Linum crepitans; вівсюг звичайний, Avena fatua L.» (бот.)

похідне утворення від скака́ти (ско́чити);
назва зумовлена тим, що головки льону-стрибунця тріскаються на корені, розкидаючи насіння, і насіння вівсюга при дозріванні також розсипається навколо рослини;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́скік
ви́скоцень «тс.»
скоке́ль «льон-стрибунець»
скоц
ско́цель
скоцень
ско́чень
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скака́ти (ско́чити) ?

ско́чки «молодило, Sempervivum L.» (бот.)

похідне утворення від ско́чити, скака́ти;
назва зумовлена тим, що насіннєві шапочки молодила після достигання насіння відскакують від рослини;
бр. ско́чкі, [скачка, скачкі, ско́чка] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ско́чкі білоруська
скачка білоруська
скачкі білоруська
ско́чка «тс.» білоруська
ско́чити українська
скака́ти українська

шик «стрій»

запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
н. ст. Schick «форма, стан; лад, порядок» пов’язане зі schicken «готувати, упорядковувати», (gе)-schehen «траплятися, ставатися», свн. schëhen «поспішати» (‹ двн. scëhan «блукати, мандрувати»), пгерм. *skē˘h-, що споріднене з псл. skokъ, skakati, укр. скік, скака́ти, ско́чити;
бр. заст. шык «стрій, лад», п. szyk, ч. заст. šik «стрій, ряд; шеренга», слц. šík «ряд», вл. šik «спритність; стрій; шик», нл. šyk «спритність, здібність, майстерність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шикува́льник «розпорядник»
шикува́ти «ставити в лави»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шык «стрій, лад» (заст.) білоруська
šik «спритність; стрій; шик» верхньолужицька
scëhan «блукати, мандрувати» давньоверхньонімецька
šyk «спритність, здібність, майстерність» нижньолужицька
Schick «форма, стан; лад, порядок» (ст.) німецька
schicken «готувати, упорядковувати» німецька
(gе)-schehen «траплятися, ставатися» німецька
szyk польська
*skē˘h- прагерманська
skokъ праслов’янська
skakati праслов’янська
schëhen «поспішати» (‹ двн. scëhan «блукати, мандрувати») середньоверхньнімецька
šík «ряд» словацька
скік українська
скака́ти українська
ско́чити українська
šik «стрій, ряд; шеренга» (заст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.