СИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

сить «смикавець, Cyperus L.» (бот.)

псл. sitъ, sita, пов’язане чергуванням голосних із sětь «сітка»;
споріднене з лит. siẽtas «мотузка; прив’язь», saĩtas «тс.», siẽti «зв’язувати», лтс. sìet, sáistót «тс.»;
праслов’янська назва рослин мотивується використанням їх для зв’язування і плетіння;
пор. укр. рого́жа від рогоза́, рогі́з, р. [вирёвочник] «куга»;
менш переконливим є зіставлення (Преобр. ІІ 290) із си́то за ознакою сітчастої будови стебла, незважаючи на паралель дісл. sef «оситняк» і дангл. sife «сито, решето», двн. sib, нвн. Sieb «тс.»;
р. сыть «смикавець», [сит] «оситняк», [сита, сить] «тс.», си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]», ситня́г «ситняг, Heleocharis», [ситня́к] «комиш», [ситовье] «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.», [сито́вина] «рогіз», бр. сіт «оситняк», сіто́ўнік «ситівник», [сíтнік] «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.», сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.», сыць «смикавець», п. sit «оситняк», sitowiе «тс.; комиш», ч. sítina «оситняк», ст. sít’, sítie, sítí, слц. sita, sít’a, вл. syće, syćina, syćizna, нл. syśe, syśina «тс.», схв. си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]», слн. síta «ситняк», [sít] «тс.», р.-цсл. ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

посітник «комиш»
ситівни́к «Pycreus P.B.»
ситни́к «оситняк, Juncus L.; [комиш, Scirpus L.; куга, Schoenoplectus Pall.; смикавець Монта, Cyperus Monti L. Mak]»
ситнико́ві
ситни́чий «ситняговий»
си́тничок «Juncellus; [ситник розлогий, Juncus effusus L. Mak]»
ситня́г «Heleocharis R.Br.; [комиш Нед; оситняк Нед]»
ситня́к «Heleocharis R.Br.»
сито́вина «комиш овальний, Scirpus ovatus L.»
ситовник «голосхен звичайний, Scirpus holoschoenus L.; смикавець бурий, Cyperus fuscus L.; смикавець паннонський, Cyperus pannonicus Jacq.»
сікня́г «тс.»
сітник «тс.; комиш»
сітня́г «оситняк»
сітовина «куга озерна, Schoenoplectus lacustris (L.)»
сіть «оситняк»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сіт «оситняк» білоруська
сіто́ўнік «ситівник» білоруська
сíтнік «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.» білоруська
сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.» білоруська
сыць «смикавець» білоруська
syće верхньолужицька
syćina верхньолужицька
syćizna верхньолужицька
sife «сито, решето» давньоанглійська
sib давньоверхньонімецька
sef «оситняк» давньоісландська
sìet латиська
sáistót «тс.» латиська
siẽtas «мотузка; прив’язь» литовська
saĩtas «тс.» литовська
siẽti «зв’язувати» литовська
syśe «тс.» нижньолужицька
syśina «тс.» нижньолужицька
Sieb «тс.» нововерхньонімецька
sit «оситняк»«тс.; комиш» польська
sitowiе «оситняк»«тс.; комиш» польська
sitъ праслов’янська
sita праслов’янська
sětь «сітка» праслов’янська
вирёвочник «куга» російська
сыть «смикавець» російська
сит «оситняк» російська
сита російська
сить «тс.» російська
си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]» російська
ситня́г «ситняг, Heleocharis» російська
ситня́к «комиш» російська
ситовье «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.» російська
сито́вина «рогіз» російська
ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.» русько-церковнослов’янська
си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]» сербохорватська
sita словацька
sít'a словацька
síta «ситняк» словенська
sít «тс.» словенська
рого́жа українська
рогоза́ українська
рогі́з українська
си́то українська
sítina «оситняк» чеська
sít' чеська
sítie чеська
sítí чеська


сить «ріжки, Claviceps purpureа Tul.» (бот.)

очевидно, результат видозміни або неправильного написання форми [сніть] «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніть «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)» українська

си́тий

псл. sytъ ‹ sūt-;
прямих відповідників у інших мовах не має;
найближчими в семантичному і формальному відношенні є лит. sotùs «ситий, ситний», лтс. sãts «ситний», прус. sātuinei «насичуєш», гот. sōþ «насичення», saþs «ситий», нвн. satt «тс.», гр. ἄατος «ненаситний», лат. satis «досить», satur «ситий», ірл. sathаch «тс.»;
висловлювалась також думка (Zubató LF 28, 89; Fraenkel IF 50, 7–8) про зв’язок з дінд. śávaḥ «сила», ав. sava- «сильний, могутній», sūra-, дінд. śū́raḥ «тс.», гр. ϰυ̃ρος «сила, міць»;
поряд із псл. sytъ припускалась (Брандт РФВ 24, 189) основа *sъt-, яка вбачалася в слн. dósta «досить», dôsti «тс.» (пор. укр. болг. доста, схв. до̏ста «тс.»);
р. сы́тый, бр. сы́ты, сы́тны, др. сы́тъ(и), п. sytny, syty, ч. sytó, слц. sóty, вл. нл. syty, болг. м. сит, схв. си̏т, слн. sìt, стсл. сытъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вітсити́тися «відгодуватися»
на́сит «насичення»
насити́ти
насича́ти
наси́чений
наси́чувати
невсити́мий
нена́си́тний
нена́си́ть «велика жадоба, прагнення»
неси́тство «ненаситність»
не́сить «тс.»
перенаси́чувати
пере́сит «пересичення»
переси́тити
пере́сить «тс.»
переси́чений
переси́чувати
сите́нний
сити́ти «годувати, насичувати»
сити́тися «наповнюватися рідиною»
ситі́ти «жирніти»
ситі́шати
си́тни́й
ситно́шний «ситний, поживний»
ситня́ «достаток»
сито́вий «родючий, рясний, багатий»
сито́вний «тс.»
си́ток «соковитість, поживність»
си́тощі «жир, жирне»
си́тчати «повніти, товстіти, жирніти»
сить «жир, ситність»
ситю́щий
ситя́чий «дуже жирний, тучний, товстий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sava- «сильний, могутній» авестійська
sūra- авестійська
сы́ты білоруська
сы́тны білоруська
доста болгарська
сит болгарська
syty верхньолужицька
sōþ «насичення» готська
saþs «ситий» готська
ἄατος «ненаситний» грецька
ϰυ̃ρος «сила, міць» грецька
śávaḥ «сила» давньоіндійська
śū́raḥ «тс.» давньоіндійська
сы́тъ(и) давньоруська
sathаch «тс.» ірландська
satis «досить» латинська
satur «ситий» латинська
sãts «ситний» латиська
sotùs «ситий, ситний» литовська
сит македонська
syty нижньолужицька
satt «тс.» нововерхньонімецька
sytny польська
syty польська
sytъ праслов’янська
sūt- праслов’янська
sūt- праслов’янська
sytъ праслов’янська
*sъt- праслов’янська
sātuinei «насичуєш» прусська
сы́тый російська
до̏ста сербохорватська
си̏т сербохорватська
sỳty словацька
dósta «досить» словенська
dôsti «тс.» (пор. укр. болг. доста, схв. до̏ста «тс.») словенська
sìt словенська
сытъ старослов’янська
доста українська
sytỳ чеська

си́тяви «гнилий, трухлявий усередині (ліс)»

очевидно, пов’язане із си́то (див.);
р. [сито́вый, ситова́тый] «тс.», [сить] «трухляве всередині, дуплясте дерево», [сито́вина] «трухлявина, гниль у дереві», бр. сітаві́на «тс.», сі́таваты «трухлявий, гнилий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осе́т «тс.»
осети́новий «тс.»
осе́товий «гнилий усередині»
оси́та «гниль усередині дерева»
сича́вити «згнивати» (про дерево)
сі́тави «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сітаві́на «тс.» білоруська
сі́таваты «трухлявий, гнилий» білоруська
сито́вый російська
ситова́тый «тс.» російська
сить «трухляве всередині, дуплясте дерево» російська
сито́вина «трухлявина, гниль у дереві» російська
си́то українська

си́чик «дитячі ласощі -- подрібнене і підсмажене конопляне сім’я» (заст.)

неясне;
можливо, пов’язане із [сить] «жир», сити́ти «насичувати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сить «жир» українська
сити́ти «насичувати» українська

весь

псл. ѵьsь‹ *ѵьхъ;
споріднене з лит. vìsas «весь, цілий», лтс. viss, прус. wissa- «тс.», дінд. viṣu «в різні (в усі) боки», ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо), viśva «кожний, весь», ав. дперс. vīspa- «тс.»;
іє. *ui (*dui) «два»;
виводилось також (Mikkola Studi baltici І933 III 132) від основи із значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо);
пов’язувалось (Machek ESJČ 685–686) із псл. vьsь «село»;
р. весь, бр. уве́сь, др. вьсь, весь, п. ст. wszy, ч. ves, вл. wšon, нл. wšón, болг. все, вcu, м. сиот, сите, схв. сȁв, заст. вȁс, слн. vès, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ввесь
ве́ський
все
всень
все́нький
вся
зо́всі «зовсім»
зо́всі́м
уве́сь
усе́
усе́й
усе́нький
уся́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vīspa- «тс.» авестійська
уве́сь білоруська
все болгарська
wšon верхньолужицька
viṣu «в різні (в усі) боки» давньоіндійська
vīspa- «тс.» давньоперська
вьсь давньоруська
*ui «два» (*d$ui) індоєвропейська
viss латиська
vìsas «весь, цілий» литовська
сиот македонська
wšón нижньолужицька
wszy польська
ѵьsь праслов’янська
vьsь «село» праслов’янська
wissa- «тс.» прусська
весь російська
сȁв сербохорватська
vès словенська
вьсь старослов’янська
весь українська
вcu українська
сите українська
ves чеська
ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо) ?
viśva «кожний, весь» ?
значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо) ?
wszy ?
вȁс ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.