СИРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

сир

псл. syrъ;
споріднене з лит. sū́ris «сир», sū́rаs «солоний», прус. suris «сир», лтс. sũrs «гіркий», дісл. sūrr «закваска», двн. sūr «кислий», дісл. sóra «кисле молоко», алб. hirrë «сироватка»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий»;
р. бр. сыр, др. сыръ, п. заст. [syr], ser, ч. sór, слц. syr, полаб. sar, болг. си́рене, м. сир, схв. си̏р, слн. sìr, стсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заси́рнити «забруднити сиром»
наси́рнік «млинець із сиром»
посира́нки «частування дружок сирниками»
си́рено «багато сиру»
си́ринний «з сиру»
си́рінний «тс.»
сирко́вий
сирни́к «корзина для сиру Нед; ворок Чаб»
си́рник «млинець із сиру»
си́рниця «посудина для сиру; [торговка сиром Нед]»
сиро́к
си́рян «сирний, із сиру»
си́ряний «із сиру, з сиром»
си́ряник «сирник»
си́ряно «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hirrë «сироватка» албанська
сыр білоруська
си́рене болгарська
sūr «кислий» давньоверхньонімецька
sūrr «закваска» давньоісландська
sýra «кисле молоко» давньоісландська
сыръ давньоруська
*sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий» індоєвропейська
sũrs «гіркий» латиська
sū́ris «сир» литовська
sū́rаs «солоний» литовська
сир македонська
sar полабська
syr польська
ser польська
syrъ праслов’янська
suris «сир» прусська
сыр російська
си̏р сербохорватська
syr словацька
sìr словенська
сыръ старослов’янська
sýr чеська


сири́й

псл. syrъ, syrovъ, surovъ «сировий, жорсткий», пов’язане із syrъ «сир»;
споріднене з дат. ст. súrr «сировий, напівгнилий», шв. sur (véd) «сирове (дерево)», дісл. saurr «сира земля»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий»;
р. сыро́й, бр. сыры́, др. сырыи, п. surowy, ч. syrovó, syró, слц. surovó, вл. нл. syry, схв. си̏ров, слн. [sirо̑v], цсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оси́рковатий «сируватий»
по́сирий
поси́роватий «тс.»
посирости́ти «змочити, окропити»
сирві́ти «сиріти»
сире́ць
сири́ця «сиром’ятна шкіра, сирицевий ремінь; [заболочена низина; болото в лісі Ч]»
сири́чина «тс.»
сири́чник «фахівець із вичинки сириці»
сири́чуватий «недостатньо вичинений, із недостатньо вичиненої шкіри»
сиріве́ць «хлібний квас; [сировина; сириця]»
сирі́вка «невипалена цегла»
сирівці́ «постоли із сиром’ятної шкіри»
си́рість
сирі́ти
сирко́м «сирим (їсти)»
сирни́к «усе сире, сирове»
сирня́к «сирові дрова»
сирня́ччя «тс.»
сирове́ц «неочищений спирт»
сирове́ць «сирівець; сириця О; цегла-сирець Чаб»
сирови́й
сировина́
си́рови́ця «сириця; красильна сіра речовина у полотні; ґрунтова вода, з якої видобувають сіль; чавун Нед; цегла-сирець Чаб»
си́ровіти «тс.»
сирува́тий
сиря́к «сирові дрова»
сиря́ччя «тс.»
сірочува́тий «тс.»
соровий «сирий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыры́ білоруська
syry верхньолужицька
saurr «сира земля» давньоісландська
сырыи давньоруська
súrr «сировий, напівгнилий» датська
*sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий» індоєвропейська
syry нижньолужицька
surowy польська
syrъ праслов’янська
syrovъ праслов’янська
surovъ «сировий, жорсткий» праслов’янська
syrъ «сир» праслов’янська
сыро́й російська
си̏ров сербохорватська
surový словацька
sirо̑v словенська
сыръ церковнослов’янська
syrový чеська
syrý чеська
sur «сирове (дерево)» (véd) шведська

жур «кисла страва з вівсяного борошна»

походить від двн. sûr (нвн. sauer) «кислий», свн. sûr «кисле тісто», спорідненого з псл. sуrь, укр. сири́й;
бр. [жур, журы́ха] «тс.», п. żur «кисла юшка», ч. вл. нл. žur «тс.», ч. žour «кисле тісто», слн. žur(а) «сироватка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джур «тс.»
жу́равік
жури́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жур білоруська
журы́ха «тс.» білоруська
žur «тс.» верхньолужицька
sûr «кислий» (нвн. sauer) давньоверхньонімецька
žur «тс.» нижньолужицька
sauer нововерхньонімецька
żur «кисла юшка» польська
sуrь праслов’янська
sûr «кисле тісто» середньоверхньнімецька
žur(а) «сироватка» словенська
сири́й українська
žur «тс.» чеська
žour «кисле тісто» чеська

сири́тко «плата натурою (соняшником) олійникові»

не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації запозичення, що зводиться до рум. [răsărítă] «соняшник» і прикметника сири́й, сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
răsărítă «соняшник» румунська
сири́й українська
сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться). українська

си́рно «маленький низький столик»

очевидно, похідне утворення від сир з первісним значенням «дерев’яне блюдо для сиру»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сир «дерев’яне блюдо для сиру» українська

сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц

очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сира́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сірова українська
сі́ра «молозиво» українська
кура́страна (корова)] українська
кура́стра «молозиво» українська

си́роватень «лунь, Circus» (орн.)

неясне;
можливо, пов’язане з основою прикметника сі́рий, видозміненою під впливом си́вий або сир (сиро́ватка);
в такому разі назва зумовлена сірим забарвленням луня польового (Circus cyaneus);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сі́рий українська
си́вий (сиро́ватка) українська
сир (сиро́ватка) українська

си́ро́ватка

не зовсім ясне;
зв’язок із сир може бути вторинним;
пов’язується з псл. syrъ «сировий», surovъ «кислий, рідкий» (Schuster-Šewc 1402);
зіставляється також з лат. serum (seru) «сиворотка, водяниста рідина», гр. ὀρός «сироватка» (Machek ESJČ 599);
р. сы́воротка, бр. сыро́ватка, п. serwatka, ч. syrovátka, слц. srvátka, вл. syrwatka, нл. serowatka, srowatka, surowizń, болг. сурова́тка, схв. су̏рутка, слн. sírotka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

си́рватка «тс.»
си́рватча́ний
сирово́тка «сироватка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыро́ватка білоруська
сурова́тка болгарська
syrwatka верхньолужицька
ὀρός «сироватка» грецька
serum «сиворотка, водяниста рідина» (seru) латинська
serowatka нижньолужицька
srowatka нижньолужицька
surowizń нижньолужицька
serwatka польська
syrъ «сировий» праслов’янська
surovъ «кислий, рідкий» праслов’янська
сы́воротка російська
су̏рутка сербохорватська
srvátka словацька
sírotka словенська
сир українська
syrovátka чеська

сироді́й «сире молоко»

складне утворення з основ прикметника сири́й і дієслова дої́ти;
розвиток значення не зовсім ясний;
р. сыродо́й «парне молоко», бр. сырадо́й, п. [surodój] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сироди́й «свіжонадоєне молоко; місце доїння корів»
сиродо́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сырадо́й білоруська
surodój «тс.» польська
сыродо́й «парне молоко» російська
сири́й українська
дої́ти українська

сиро́мля «сирятина, щось сирове»

очевидно, афективне утворення від сири́й (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сири́й українська

сируха «маренка чіпка, Asperula aparine M.B.» (бот.)

очевидно, пов’язане із сири́й «вологий»;
назва могла бути зумовлена тим, що маренка росте на сирих тінистих місцях;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сири́й «вологий» українська

сирюшка «сироїжка, Agaricus ruber D.C. (Russula)» (бот.)

результат спрощення форми сироїжка або безпосереднє утворення від сири́й, як вказівка на придатність сироїжки до споживання в сирому присоленому стані;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суровика
суровичка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сироїжка українська
сири́й українська

сірачо́к «нитки для рибальських сітей»

очевидно, первісне *сирячок, пов’язане із сири́й, сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сирячок ?
сири́й ?
сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка») ?

суро́вий «грубий, невибілений»

псл. surovъ «сирий, сировий», пов’язане чергуванням голосних з syrъ «сирий», укр. сири́й;
пов’язання з sěverъ «північ» (Būga RR I 334) є помилковим;
р. суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно), бр. суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]», [су́ровый] «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)», др. суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений», п. вл. surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений», ч. слц. surovó «сирий, необроблений, неочищений», нл. surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий», болг. суро́в «сирий», м. суров «сирий, необроблений», слн. surа̏v «сирий, недоварений; необроблений», стсл. соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сурови́ця «розсіл»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]» білоруська
суро́в «сирий» болгарська
surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» верхньолужицька
суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений» давньоруська
суров «сирий, необроблений» македонська
surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий» нижньолужицька
surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» польська
surovъ «сирий, сировий» праслов’янська
суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно) російська
surovó «сирий, необроблений, неочищений» словацька
surа̏v «сирий, недоварений; необроблений» словенська
соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений» старослов’янська
сири́й українська
су́ровый «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)» українська
surovó «сирий, необроблений, неочищений» чеська
syrъ «сирий» ?
sěverъ «північ» ?

сурові́га «іволга, Oriolus galbula L.» (орн.)

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з суро́вий і, далі, з сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий»);
пор. [вільга] «іволга», п. wilga «тс.», яке Брюкнер (Brückner 621; KZ 46, 199) пов’язує з п. wilgoć «сирість, вогкість», оскільки іволга провіщає дощ;
пор. також [волові́га] «іволга», можливо, пов’язане з воло́га, воло́гий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wilga «тс.» польська
wilgoć «сирість, вогкість» польська
суро́вий ?
сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий») ?
вільга «іволга» ?
волові́га «іволга» ?
воло́га ?
воло́гий ?

шарі́ти «ставати червоним (пере-важно про обличчя); виділятися черво-ним або рожевим кольором»

очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);
спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;
р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сырла «фарбувати» алтайська
сыр алтайська
ша́ря «фарбую» болгарська
шаръ «фарба, колір» давньоруська
sїr «фарба» давньотюркська
sїrčї «художник» давньотюркська
сырла «фарбувати» казахська
сыр казахська
шир «фарба» калмицька
сырла «фарбувати» каракалпакська
сыр каракалпакська
сырда киргизька
шари «розмальовує» македонська
шир «фарба» монгольська
сыр ногайська
ша́рить «фарбувати, розписувати» російська
ша́рати «розмальовувати, фарбувати» сербохорватська
šára «строкатість»«строкатий» словенська
šárаst «строкатість»«строкатий» словенська
шаръ «фарба» старослов’янська
сырла «фарбувати» татарська
сыр татарська
сырла «фарбувати» туркменська
сыр туркменська
saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик») тюркські
сир «тс.» узбецька
сирла «тс.» уйгурська
сир «лак, глазур» уйгурська
сарла «фарбувати» чуваська
сӑр чуваська
сӑрӑ «фарба» чуваська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.