СИПЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

сипі́ти «видавати сиплі звуки, говорити сиплим голосом; [шуміти О]»

псл. sipěti «хрипіти, шипіти»;
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
можливо, якоюсь мірою споріднене з лат. sībilo «шиплю, свищу», перс. siflīden «свистіти, щебетати»;
р. сипе́ть, бр. сіпе́ць, п. [sipkość] «хрипота», ч. sípati (sípěti) «хрипіти, сипіти», слц. sipiet’ «тс.; сичати», болг. си́пка «запалення горла, ларингіт», си́пкав «сиплий, хрипкий», м. сипкав «хрипкий», схв. сѝпљив «який має задишку, хворий на астму», слн. sipljív «тс.», sipljívost «задишка, астма», цсл. сипота «хрипота», осипнѫти «осипнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оси́плий
оси́плість
оси́пнути
сипки́й
си́плий
сиплува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сіпе́ць білоруська
си́пка «запалення горла, ларингіт» болгарська
си́пкав «сиплий, хрипкий» болгарська
sībilo «шиплю, свищу» латинська
сипкав «хрипкий» македонська
siflīden «свистіти, щебетати» перська
sipkość «хрипота» польська
sipěti «хрипіти, шипіти» праслов’янська
сипе́ть російська
сѝпљив «який має задишку, хворий на астму» сербохорватська
sipiet' «тс.; сичати» словацька
sipljív «тс.»«задишка, астма» словенська
sipljívost «тс.»«задишка, астма» словенська
сипота «хрипота» церковнослов’янська
осипнѫти «осипнути» церковнослов’янська
sípati «хрипіти, сипіти» (sípěti) чеська
sípěti чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.