СЕРПЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

се́рпень

псл. sьr̥pьnь, похідне від *sьr̥pъ «серп», можливо, через прикметникову форму *sьr̥pьnъ «серповий»;
пряме значення «місяць серпа, жнив»;
р. ст. бр. діал. се́рпень, др. сьрпьнь, п. sierpień, ч. srpen, болг. съ́рпен, схв. ср̑пањ «липень», слн. sŕpаn «липень; серпень», с.-цсл. сръпьнь «липень»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́рпень білоруська
съ́рпен болгарська
сьрпьнь давньоруська
sierpień польська
s<SUP>ь</SUP>r̥pьnь праслов’янська
се́рпень російська
сръпьнь «липень» сербо-церковнослов’янська
ср̑пањ «липень» сербохорватська
sŕpаn «липень; серпень» словенська
srpen чеська
*s<SUP>ь</SUP>r̥pъ «серп» ?
*s<SUP>ь</SUP>r̥pьnъ «серповий» ?

серпорі́з «різак, Falcaria rivini» (бот.)

складне утворення з основ серп і рі́зати;
назва зумовлена тим, що листки різака мають зубчасті краї;
бр. сярпо́к, п. sierpnica, ч. srpek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

серпа́чка
серпень
серпики «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сярпо́к білоруська
sierpnica польська
серп українська
рі́зати українська
srpek «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України