СЕРДЮК — ЕТИМОЛОГІЯ

виводиться від тур. sürtük «провідник, наглядач»;

р. сердю́к, п. serdiuk (з укр.);

переконливого пояснення не має;

пов’язання з р. се́вер (Фасмер ІІІ 589) не узгоджується із значенням слова в українській мові;

може бути зіставлене з тур. savruk «безглуздий, незграбний, невмілий», savmak «гнати, проганяти, відганяти, звільнятися»;

разом з тим, значення «наглядач, охоронець» в українській формі могло з’явитися під впливом укр. сердю́к «охоронець гетьмана»;

р. [севрю́к] «понура, сувора людина, бурчун», [севру́к, севрю́га] «тс.»;

псл. *s^ьr̥ditъ, *s^ьr̥distъ, похідне утворення від іменника *s^ьr̥d(ьсе) «серце», оскільки серце уявлялося як центр емоцій, зокрема гніву;

пор. мати серце на когось «сердитись», р. в сердцах «у стані гніву»;

пор. паралельні утворення хет. kartimija «гніватися» від kard- «серце», лит. širdаĩ «сварка» від širdìs «серце»;

р. серди́тый, бр. сярдзі́ты, др. сьрдитыи, п. sierdzisty, слц. srditó, болг. сърди́т, м. срдит, схв. ср̀дит, слн. srdít, стсл. сръдитъ;