СЕЛИТВА — ЕТИМОЛОГІЯ

село́

псл. sedlo, пов’язане із *sěděti «сидіти»;
ця лексична основа змішалася з основою псл. selo «рілля», спорідненою з лит. salá «острів», сх.-лтс. sola, лат. solum «ґрунт», двн. sal «будинок, житло», лангобардським sala «двір, будинок»;
пор. др. село «поле», ч. selo «рілля», слн. sélo «ґрунт», стсл. село «поле, земля», п. sioło замість закономірного siodło;
р. село́, бр. сяло́, др. село, п. sioło, siedlić «селити», ч. selo «село; рілля», sídlo «місцеперебування», sedlák «заможний селянин», слц. sedliak «тс.», нл. sedło «житло», болг. се́ло́, м. село, схв. сèло, слн. sêlo, стсл. село «населене місце, двори, будівлі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

виселе́нець
ви́селок
ви́сілок
заселе́нниця «жителька»
засе́лище «заселене місце»
заселлє
за́селок «тс.»
засі́лля «тс. Пі; виселок»
насе́лення
осел «зал»
оселе́нець «поселенець»
осе́лець «тс.»
осе́лица «садиба»
осе́лище «місце поселення»
осе́лок «оселя»
осе́ля
оселяни́н «поселенець»
переселе́нець
пересе́лець
переселя́нин
поселе́нець
посе́лення
посе́лок
посельча́нин «односельчанин»
поселю́х «бездомний»
поселя́ни́н
посі́лля «садиба»
присе́лок
присі́лок
присі́льний «сусідній»
сели́на (зменш.)
сели́сько (збільш.)
сели́тва «основа, фундамент»
сели́ти
сели́тьба «селище, садиба, будинок»
селища́нин
се́ли́ще «поселення; місце, де було село»
селі́нє «поселення, земля»
село́вич «сільський мешканець»
се́льбище «поселення» (заст.)
селю́к
селю́х
селю́цтво
селюча́ «сільська дитина»
селяни́н
селяни́ця «селянка»
селя́нство
селя́нський
селя́чка «поселення, село»
сільськи́й
сільча́к «житель села»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сяло́ білоруська
се́ло́ болгарська
sal «будинок, житло» давньоверхньонімецька
село «поле» давньоруська
село давньоруська
solum «ґрунт» латинська
salà «острів» литовська
село македонська
sedło «житло» нижньолужицька
sioło польська
siodło польська
sioło «селити» польська
siedlić «селити» польська
sedlo праслов’янська
*sěděti «сидіти» праслов’янська
selo «рілля» праслов’янська
село́ російська
сèло сербохорватська
sedliak «тс.» словацька
sélo «ґрунт» словенська
sêlo словенська
село «поле, земля» старослов’янська
село «населене місце, двори, будівлі» старослов’янська
selo «рілля» чеська
selo «село; рілля»«місцеперебування»«заможний селянин» чеська
sídlo «село; рілля»«місцеперебування»«заможний селянин» чеська
sedlák «село; рілля»«місцеперебування»«заможний селянин» чеська
sola ?
sala «двір, будинок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.