СЕКЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́кція «відділення, частина; розтин трупа»
запозичено з латинської мови, очевидно, через німецьку (н. Sektión);
лат. sectio «різання, розріз» пов’язане з дієсловом seco «ріжу»;
р. болг. се́кция, бр. се́кцыя, п. sekcja, ч. sekce, слц. sekcia, вл. sekcija, м. секциjа, схв. сèкциjа, слн. sékcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсе́кція
секці́йний
секціона́льний
секціонува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́кцыя | білоруська |
| се́кция | болгарська |
| sekcija | верхньолужицька |
| sectio «різання, розріз» | латинська |
| seco «ріжу» | латинська |
| секциjа | македонська |
| Sektión | німецька |
| sekcja | польська |
| се́кция | російська |
| сèкциjа | сербохорватська |
| sekcia | словацька |
| sékcija | словенська |
| sekce | чеська |
сект «розділ; ділянка, район Нед»
очевидно, пов’язане із се́кція, лат. sectus «відрізаний»;
шляхи запозичення чи спосіб утворення неясні;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sectus «відрізаний» | латинська |
| се́кція | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України