СЕЗОНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сезо́н
запозичення з французької мови;
фр. saison походить від лат. satio (зн. в. sationem) «сівба, час сівби», пов’язаного з дієсловом sero «сію» та іменником sēmen «сім’я, насіння», спорідненими з псл. sějǫ, sěmę, укр. сі́ю, сі́м’я;
р. бр. болг. сезо́н, п. sezon, ч. слц. слн. sezîna, вл. sezona, схв. м. сезо́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посезо́нний
сезо́нник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сезо́н | білоруська |
сезо́н | болгарська |
sezona | верхньолужицька |
satio «сівба, час сівби» (зн. в. sationem) | латинська |
sero «сію» | латинська |
sēmen «сім’я, насіння» | латинська |
сезо́на | македонська |
sezon | польська |
sějǫ | праслов’янська |
sěmę | праслов’янська |
сезо́н | російська |
сезо́на | сербохорватська |
sezóna | словацька |
sezóna | словенська |
сі́ю | українська |
сі́м'я | українська |
saison | французька |
sezóna | чеська |
Созо́нт
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Σώζων (род. в. Σωζω̃ντος) утворено на основі дієприкметника σώζων «який рятує, спасає» від дієслова σώζω «спасаю, рятую; бережу, охороняю», похідного від прикметника σω̃ς (σάος) «здоровий, неушкоджений; цілий»;
р. Созо́нт, Созо́н, бр. Сазо́н, болг. [Созан], цсл. Сѡзѡнтъ, Сѡзѡнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Сωзώнтъ
«сп(а)сен, сп(а)сите(л)»
Сώзωнъ
«сп(а)саяй, а(бо) избавл́ючий»
(1627)
Сезо́н
Сизво́н
Сизько́
Сизьо́н
Созо́н
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Сазо́н | білоруська |
Созан | болгарська |
Σώζων утворено на основі дієприкметника σώζων «який рятує, спасає» (род. в. Σωζω̃ντος) | грецька |
Созо́нт | російська |
Созо́н | українська |
Сѡзѡнтъ | церковнослов’янська |
σώζω «спасаю, рятую; бережу, охороняю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України