СВІТОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
світ
псл. světъ ‹ *svoit-;
лит. švytėˊti «світитися, блищати, сяяти», švaitóti «світити», šviẽsti «тс.», дінд. śvētàḥ «світлий, білий», śvitràḥ «білий», дперс. spisra-, ав. spaēta- «тс.», гот. ƕeits «білий», двн. hwīӡ, нвн. weiss «тс.», лат. vitrum «скло»;
іє. *k῀ō˘eit-, *k῀ō˘oit-;
р. бр. м. свет, др. свѣтъ, п. świat, ч. svět, слц. svet, вл. нл. swět, полаб. svet, болг. свят, схв. све̑т, сви̏jет, слн. svêtel «світлий», стсл. свѣтѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́світ
«отвір; дірка»
ви́світлити
ві́дсвіт
до́світ
«передрання»
до́світа
«удосвіта»
(Ме)
до́світки
досвітко́вий
досвіткува́ти
«бути на досвітках»
до́сві́тній
до́світок
досвітча́ний
досвітча́нин
«парубок, який ходить на досвітки»
досвітча́нка
за́світ
«світанок»
за́світло
насві́ти
«справді»
насві́чник
«світильник»
недо́світ
«передранковий мороз»
неосві́тний
«неосвічений»
не́сві́тний
«неприродний, незвичайний, надмірний»
несві́тній
несвітови́й
несві́тський
«тс.»
несві́тщина
«духовенство»
несвічний
«невіглас»
несосвіте́нний
«тс.; вражаюче безглуздий»
несусві́тний
«тс.»
о́дсвіт
опосвіти́ти
«опублікувати»
освіну́ти
«розвиднітися»
осві́та
осві́тлення
осві́тлювальний
осві́тлювач
осві́тній
освітя́нин
освітя́нка
осві́чений
осві́чувати
передсві́т
передсвіта́ння
передсвіта́нок
передсві́тній
підсві́чник
по́сві́т
«освітлення»
посві́та
«тс.»
посві́тач
«підсвічник»
посві́тич
«світильник»
пресві́тлий
при́світка
«присвічування»
про́світ
просві́та
просвіти́тель
про́світка
«прозора муха, Phania»
просві́тлий
просві́тник
просві́тній
про́сві́ток
просві́тча́стий
«прозорий»
просвітя́нин
просвітя́нство
просвічний
«тс.»
розсвіну́ти
ро́зсвіт
розсвіта́нок
ро́зсвітка
«висвітлення»
ро́зсві́ток
«світанок»
свита́ти
«світати»
світа́ння
світа́нок
світа́нь
«світанок»
світа́ти
сві́та́ч
«світило; [підсвічник]»
світе́лка
«світлиця»
світені́ти
«слабо світитися»
світе́ць
«підставка для світильної скіпки; [лампадка Бі]»
світи́вка
«світова зоря»
світи́лка
«дівчина, що виконує обряд тримання меча і свічки на весіллі»
світи́ло
світи́льний
світи́льник
світи́ти
сві́ти́ч
«світоч, світильник СУМ, Нед; [світець, панікадило]»
сві́ти́ще
«світоч; [світило Нед]»
світі́вка
«світилка»
світілка
«тс.»
світі́ти
«світитися, блищати»
сві́тка
«карта, що показує козирну масть (світить)»
сві́тком
«досвіта»
світла́ч
«тс.»
сві́тлий
світли́на
«фотографія, полиск світла»
світли́нник
«фотоапарат»
світли́ця
сві́тлич
«світич»
сві́тлість
світлі́ти
світлі́шати
сві́тло
світлови́й
світло́вина
«речовина для освітлення»
світлува́тий
світлу́шка
«жук-світляк»
світлу́щий
«дуже світлий»
світля́к
(ент.)
світляни́й
світля́нка
«геофіл (світний), Geophilus electricus»
(ент.)
світлячий
«блискучий»
світля́чка
«блискучі, кольорові буси»
світни́й
світни́к
«світильник»
світниця
«лампа»
світну́ти
«блиснути»
світня́
«бленда»
(жін.)
світова́
«тоня, яку тягнуть на світанку»
світови́й
«освічений»
світови́к
«світський чоловік»
сві́том
світону́ти
«тс.»
світо́та
«далека сторона»
сві́точ
«смолоскип, світильник»
сві́тський
світува́ти
«ходити по світу»
світу́н
«світляк»
(ент.)
сві́цька
«повія»
свіцькува́ти
«прилюдно лаяти»
свіча́
свіча́р
«виготовлювач свічок»
свіча́рник
свіча́рня
сві́читися
«просвіщатися»
сві́чка
свічка́р
«тс.»
свічка́рня
свічкови́й
свічни́й
сві́чни́к
«підставка для свічок; [світильник; паламар; жук-світляк]»
сві́ччина
«цивільне (світське) звання»
удо́світа
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spaēta- «тс.» | авестійська |
| свет | білоруська |
| свят | болгарська |
| swět | верхньолужицька |
| ƕeits «білий» | готська |
| hwīӡ | давньоверхньонімецька |
| śvētáḥ «світлий, білий» | давньоіндійська |
| śvitráḥ «білий» | давньоіндійська |
| spisra- | давньоперська |
| свѣтъ | давньоруська |
| *k῀u̮eit- | індоєвропейська |
| *k῀u̮oit- | індоєвропейська |
| vitrum «скло» | латинська |
| švytėˊti «світитися, блищати, сяяти» | литовська |
| švaitýti «світити» | литовська |
| šviẽsti «тс.» | литовська |
| свет | македонська |
| swět | нижньолужицька |
| weiss «тс.» | нововерхньонімецька |
| svet | полабська |
| świat | польська |
| světъ | праслов’янська |
| *svoit- | праслов’янська |
| *svoit- | праслов’янська |
| свет | російська |
| све̑т | сербохорватська |
| jет | сербохорватська |
| svet | словацька |
| svêtel «світлий» | словенська |
| свѣтѣ | старослов’янська |
| svět | чеська |
бле́йвас «свинцеве білило»
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Bléiweiß (пізньосвн. blīwīӡ) «тс.» є складним словом, утвореним з основ іменника Blei «свинець», двн. blīо«тс.», спорідненого з лит. blývas «фіолетовий», і прикметника weiß «білий», двн. (h)wīz, дангл. hwīt «тс.», спорідненого з псл. světъ, укр. світ;
п. blejwas, blejwajs, blajwas, ч. ст. blајvajs, blejvajs «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блейвасъ
блейвесъ
«тс.»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hwīt «тс.» | давньоанглійська |
| blīо «тс.» | давньоверхньонімецька |
| blývas «фіолетовий» | литовська |
| Bléiweiß «тс.» (пізньосвн. blīwīӡ) | нововерхньонімецька |
| blejwas | польська |
| blejwajs | польська |
| blajwas | польська |
| světъ | праслов’янська |
| світ | українська |
| blајvajs «тс.» | чеська |
| blejvajs «тс.» | чеська |
| Blei «свинець» | ? |
| weiß «білий» | ? |
| blајvajs «тс.» | ? |
| blejvajs «тс.» | ? |
мерзосві́тний «мерзотний»
у словотворчому і семантичному відношеннях аналогічне утворенням [гидоми́р] «огидна людина» і [гидосві́тний] «огидний»;
очевидно, похідні утворення від незасвідченого *мерзосвіт «той, ким гидує світ», утвореного з основ мерз(ити) «гидувати» і світі;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мерзосві́тник
«мерзотник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гидоми́р «огидна людина» | українська |
| гидосві́тний «огидний» | українська |
| *мерзосвіт «той, ким гидує світ» | українська |
| мерз(ити) «гидувати» | українська |
| світі | українська |
свіну́ти(ся) «розвиднітися»
голосний і (‹ѣ) в свіну́ти на місці колишнього ь з’явився, очевидно, в період занепаду редукованих під впливом основи світ (др. свѣтъ);
випадіння кінцевого приголосного кореня, як у псл. kanǫti (р. ка́нуть) з *kapnǫti (пор. kapati, укр. ка́пати), gъnǫti (укр. гну́ти) з *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть);
псл. svьnǫti, пов’язане чергуванням голосних із světъ (‹ *svoitъ), виникло зі *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti);
др. свьнути «тс.», свѣнути «встати на світанку», схв. сва̀нути «розвиднітися», стсл. освьнѫти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розсвіну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свѣтъ | давньоруська |
| свьнути «тс.» | давньоруська |
| свѣнути «встати на світанку» | давньоруська |
| kanǫti (р. ка́нуть)(пор. kapati, укр. ка́пати) | праслов’янська |
| *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть) | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| svьnǫti | праслов’янська |
| *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti) | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| ка́нуть | російська |
| загиба́ть | російська |
| ка́нуть | російська |
| загиба́ть | російська |
| ка́нуть | російська |
| сва̀нути «розвиднітися» | сербохорватська |
| освьнѫти «тс.» | старослов’янська |
| свіну́ти | українська |
| світ (др. свѣтъ) | українська |
| ка́пати | українська |
| ка́пати | українська |
| ка́пати | українська |
похідне утворення від сві́тло, світ;
назва зумовлена традиційним народним застосуванням рослини як лікувального засобу, що посилює зір («світло очей»);
пор. назви р. укр. оча́нка, р. [свет очей, очная трава], хорв. vidica, нім. Augentrost «тс.», букв. «відрада для очей»;
р. [светли́к] «очанка», п. świetlik, ч. světlík, слц. svetlík, вл. śwětlik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
світлик
сьвічка
«очанка гірська, Euphrasia montana Jord. (Euphrasia officinalis L.)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| śwětlik | верхньолужицька |
| Augentrost «тс.» | німецька |
| świetlik | польська |
| оча́нка | російська |
| свет очей | російська |
| очная трава | російська |
| светли́к «очанка» | російська |
| svetlík | словацька |
| сві́тло | українська |
| світ | українська |
| оча́нка | українська |
| vidica | хорватська |
| světlík | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України