СВОЛОК — ЕТИМОЛОГІЯ

сво́лок «балка, що підтримує стелю»

псл. *sъvolkъ, яке тлумачиться (Machek ESJČ 597) як результат спрощення гіпотетичного sъ-volv-kъ, спорідненого з лат. con-volv-ulus «повитиця»;
скоріше може бути пов’язане з *velkti «волокти, тягти» як «те, що стягує»;
р. [сво́ло́к] «балка під стелею», [сволоче́к] «зв’язок під розсохою у сохи», ч. svlak «прибита поперечно дошка чи планка для скріплення дощок», слц. zvlak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свалок
сволоки́ «покрівля»
сволокі́вщина «частування тих, що підіймали сволок на хату»
сволочо́к «брус, набитий на борт човна; жердина для сушіння сітей»
ство́лок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
con-volv-ulus «повитиця» латинська
*sъvolkъ праслов’янська
sъ-volv-kъ праслов’янська
*velkti «волокти, тягти» праслов’янська
сво́ло́к «балка під стелею» російська
сволоче́к «зв’язок під розсохою у сохи» російська
zvlak «тс.» словацька
svlak «прибита поперечно дошка чи планка для скріплення дощок» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.